Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

Ромул кивнув, погоджуючись.

— От і добре, — життєрадісно сказав нічний вовк. — Цим і займемося. А ви поки що прочитаєте, що вам там написали. У цьому кабінеті прочитайте і, якщо захочете зберегти, зберігайте також тут. А я поки піду, розбуджу варту і поговорю з вашим блазнем. Цікавий він хлопець.

Після чого підвівся і спокійно пішов. І Ромул навіть не здогадався перевірити, чи зможе не випустити його з цього кабінету.

Та й теоретична незгода Ромула віддавати цю посаду саме йому, Тівашу Калата, нового тимчасового главу, схоже, не цікавила. Зрештою, служба контролю та захисту служить зовсім не молодому імператору, так що добре, що хоч до відома поставили.

— Дохла черепаха, — похмуро пробурмотів Ромул.

І думай тепер, чи на місце так «ненав'язливо» ставлять, чи справді вирішили допомогти.