Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

У таборі нависла тиша, хтось був у захваті, а хтось не дуже, хтось був дуже здивований рішенням кота.

-Я Спадкоємиця? -Обережно перепитала Квітка, у відповідь отримала кивок від брата -Ого, навіть не віриться!

-Вітаю тебе Квітка, ти повністю заслужила це - сказав Горіх, по його очах було видно він засмучений

Квітка вийшла вперед до заходу сонця, схилилася на одну лапу, кіт у свою чергу лизнув її між вушками. Не варто забувати, що в мене є ще Око і Вітрогін, вона теж претенденти на Трон!

-Не хвилюйся брат! -Піднялася на лапи -Якщо вони виявляться сильнішими за мене, я мовчки відмовлюся від цього звання

Плем'я привітало нового Спадкоємця Заходу, після чого розійшлися у своїх справах. Королівська родина зібралася разом щоб обговорити цю важливу подію. Першим почав говорити Захід сонця -Квітка, ти задоволена?

-Старший брат, я навіть не уявляла собі що дійду до такого! Якщо чесно, то я вже приготувалася йти

-Куди це йти донька? -Злякалася Миру -Мила моя ти занадто юна для подорожей поодинці!

-Матусю, мені ж 13 місяців! Я вже доросла! Хіба Захід сонця не одружився в 13 місяців? Мені пам'ятається, що Туман народився, коли його батькам було по 14 або 15 місяців? Я ж лише на пару місяців молодший! Тим більше, я вже прийняла рішення. Але коли мене назвали Спадкоємицею тоді я змушена залишитися. Але що скаже наш Горіх?

Горіх подивився на кожного -Так, це правда, я як і Квітка хотів йти, якщо не отримаю цього звання

-Горіх, мій хлопчик -обійняла хвостом біла -Не обов'язково йти коли щось не вийшло. Адже ти можеш стати чудовим Воїном! Ти ж навчаєшся у найдосвідченіших Воїнів нашого племені, хіба це погано?

-Бабусю, навіщо мені тут бути? Спадкоємцем я не став, та й не дуже цього хотів. Я хотів щоб ти мною пишалася, тому проходив усі ці випробування, адже міг від них відмовитися. А ще я хотів, щоб мною пишалася Іскра, яка на жаль обрала Тумана. Мене тут більше нічого не тримає, окрім тебе бабуся, але якщо ти дозволиш мені піти. Раніше я б цього не зробив, ні за що не залишив би тебе одну, але тепер ти не одна, ти разом зі своїм чоловіком, разом із названою сестрою, також з іншими родичами

Іскристій Воді було важко відпускати свого єдиного онука, але вона розуміла, що кожен повинен йти своїм шляхом, навіть якщо він буде дуже важким - Що ж мій хлопчик. Ти маєш право сам вирішувати як тобі жити. Я лише прошу тебе бути обережним. Я б радила тобі пуститися в дорогу не зараз, а трохи згодом, добре?

-Я так зрозумів мою думку вже ніхто питати не збирається -сердито прошипів король-батько на них

-Можеш не продовжувати Гранд, здається я зрозуміла до чого ти хилиш. Зібрався когось засватати за Горіха? Ось тільки з ним таке не вийде. Горіх аж надто самостійний відмінності від Заходу і Тумана

Все хихикнула від того, що секрет Гранда розкритий, кіт здався - Ну добре! Робіть, що хочете, не заважаю!

-Горіх -запитав Захід сонця -Ти дійсно хочеш піти з нашого племені? Але ж ти й тут потрібний, нам усім!

-Я ж не назавжди йду! Тільки на деякий час, може, на кілька місяців, а потім повернуся назад до вас

-Захід сонця, його марно вмовляти, він весь у Північ, вона теж була такою впертим як її син, повір

-Добре Горіх, це твоє життя і тобі вирішувати. У будь-якому випадку ми на тебе все будемо дуже чекати, пам'ятай це!

-А як же я? -Раптом промовила досі мовчазна Весна -Про мене ти не подумав? Горіх, якщо тобі начхати на інших, то подумай про мене. Адже я люблю тебе, досі люблю, не дивлячись що знаю правду

Психічні проблеми Весни трохи відступили, але кішечка все ще марила мрією про шлюб з Горіхом, скільки не намагалися, нікому не вдалося достукатися до молодшої принцеси. Весна ніби не чула нікого, вона весь час твердила всім, що Горіх обов'язково візьме її за дружину, вона в це свято вірила

-Ох Весна, дочка-важко зітхнула Миру -Маленька моя, адже ти знаєш що між вами нічого не може.

-Бути? -Грубо перебила біла кішечка -Ви цього хотіли сказати, матінко? Не намагайтеся мене переконати. Я досі не вірю в те, що Горіх мій родич. Я не вірю цій кішці! -саме так вона називала білу кішку

-Весна! -Загарчав чорно-білий -Вияви повагу до моєї старшої дружини! Ця кішка як ти висловилася колись була моєю першою нареченою, і вона була матір'ю мого первістка Північ! Я не дозволю тобі так казати!

-Але це правда! Через неї у нас почалися проблеми! Той кого я люблю, і заради якого я мало не загинула, виявився моїм родичем, і після цього я маю виявляти до неї повагу? Та ніколи в житті!

Гранд збирався вдарити доньку, за неї заступилася Міра-Гранд охолонь! Ударами ти нічого не досягнеш!

-Весна-до білої кішечки звернувся Горіх-Не варто плакати через те, що між нами нічого не трапилося. Я не єдиний кіт на світі, коли небудь ти зустрінеш краще за мене я в цьому впевнений, ти швидко забудеш мене

-Інший кіт мені не потрібен! -Огризнулася кішечка -Ти мені потрібний. Ти зовсім не схожий на нас, а отже, ти не можеш бути моїм родичем! Усі ви так кажете, бо не бажаєте нам добра. Батько напевно вже підібрав мені майбутнього чоловіка, і щоб видати мене за нього, він і вигадав цю історію нібито про спорідненість!

Гранду стало соромно, адже він справді хотів розпочати пошуки наречених для своїх дочок, але розумів, що ні Квітка, ні Весна не погодяться на це. Щойно сім'я не переконувала молодшу принцесу забути Горіха, нічого не виходило. Весна в сльозах втекла геть. Ніхто не знав, що робити, як допомога бідній Весні?

-Тільки час допоможе Весні з її болем. Ми тут безсилі, якщо намагатимемося її в чомусь переконати, то це ще гірше посилить проблему. Весна незабаром почне вважати нас своїми ворогами. Ну, треба нічого робити

-Можливо ти маєш рацію Іскриста Вода -зітхнув Гранд -Але я боюся щоб вона не повторила свою спробу

-Я приставлю до себе Воїна, щоб він завжди був при ній. Другого разу не буде, будьте в мені певні!