Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

В’яне, інша – оживає. Промінь сонця в серце вцілив – Цього досить, щоб печалі Я забула і раділа Зустрічі новій із вами. Я у домі вашім гостя, І мені вже, певно, заздрять Ангели і зорі в небі, Що блищать, мов діаманти.

Донья Анхела

Як закохані багаті, Що так щедро розсипають Компліменти!

Дон Хуан

Знаєш, сестро, Що мені на думку спало? Щоб помститися за клопіт, Що його від гостя маєш, Запросила ти кузину, Щоб і я свій спокій втратив.

Донья Анхела

Я зробила це навмисне, Аби ти її розважив.

Дон Хуан

Пречудову помсту, сестро, Ти обрала.

(Наміряється йти.)

Донья Беатріс

Що це з вами? Ви йдете?

Дон Хуан

Урвати даму Не посмів би я нізащо, Та іду у вашій справі.