Читати книгу - "Хрещений Батько"

краще. Я порадив би тобі, Майку, по-хорошому — не витрачай сили.

Майкл стиха запитав:

— Оце тому ти й вирішив, що можеш прилюдно заїхати Фредді по пиці?

Том Хейген уражено обернувся до Фредді. Той почервонів як буряк.

— Ет, Майку, це пусте. Моу просто згарячу. Він, буває, зривається, але ми з ним добрі друзі. Правда, Моу?

Грін нашорошився.

— Ну, заїхав, ну то й що ж. Інколи мені доводиться роздавати підср..., щоб тут був лад. А Фредді допік мені, бо крутив з усіма офіціанточками, навіть коли вони потрібні на роботі. Ми з ним гостро поговорили, ну, я його й поставив на місце.

Майкл із незворушним виглядом запитав брата:

— Ну то як, Фредді, тепер ти вже знаєш своє місце?

Фредді похмуро дивився на меншого брата і мовчав. Грін засміявся й повідомив:

— Сучий син, він тягав їх у ліжко по дві зразу. Мушу визнати, Фредді, що після цього сандвіча з тобою уже ніхто не може ощасливити цих дівчисьок. Не знаю, чим ти їх причаровуєш.

Хейген бачив, що почуте здивувало Майкла. Вони перезирнулись. Можливо, саме через це дон і не злюбив Фредді. В таких справах дон дотримувався суворих правил. Він міг розцінити таку вольність з боку свого сина Фредді, як дві дівчини в ліжку водночас, за ознаку занепаду. А що Фредді терпляче зніс ляпаса від Моу Гріна — це може підірвати повагу до «родини» Корлеоне. І цей факт також міг бути причиною того, що Фредді потрапив у батька в чорний список.

Майкл, підводячись з крісла, сказав тоном, який, видимо, означав, що розмову закінчено:

— Завтра я мушу повертатися до Нью-Йорка, отже, подумай про ціну, яку ти встановиш.

Грін аж закипів від люті.

— Ах ти ж сучий сину! Ти думаєш, що так легко можеш відтерти мене? Та я, поки вибився в люди, вколошкав більше людей, ніж тобі снилося! Завтра я полечу в Нью-Йорк до самого дона і зроблю йому свою пропозицію.

Фредді нервово звернувся до Тома Хейгена:

— Томе, ти ж консільйорі, може, поговориш з доном і порадиш йому?

І тоді Майкл заговорив до обох лас-вегасців — до Фредді й до Гріна зразу, і від його голосу повіяв крижаний холод.

— Дон наполовину відійшов від справ. Тепер я веду родинне діло. І я усунув Тома з посади консільйорі. Він буде тільки моїм адвокатом у Лас-Вегасі. Через два-три місяці Том перебирається з сім'єю сюди, щоб розпочати всю необхідну юридичну роботу. Отже, якщо у вас є щось заявити, говоріть мені.

Всі мовчали. Майкл сказав сухо:

— Фредді, ти мій старший брат, і я поважаю тебе. Але не здумай ще колись виступити хоч би з ким проти «родини». Я навіть не стану доповідати донові про цей випадок. — Він повернувся до Моу Гріна. — А ти не ображай людей, що прагнуть допомогти тобі. Краще б не лютував, а шукав причини, чому казино горить. «Родина» Корлеоне вклала сюди чималі кошти, і ми не отримуємо того, що вони мусили б давати, але ж я приїхав не для того, щоб звинувачувати тебе. Я хочу допомогти й простягаю дружню руку. Ну, а якщо ти хочеш плюнути в цю руку — це твоє діло. Мені більше нічого сказати.

Він жодного разу не підвищив голосу, але його слова протверезили й Гріна, й Фредді. Відходячи від столу, Майкл дивився на обох, даючи втямки, що він хоче, щоб вони пішли з номера. Хейген підійшов до дверей і розчинив їх. Обидва вийшли, не сказавши добраніч.

Другого ж дня Майкл Корлеоне отримав від Моу Гріна записку — той не згоджувався продати свою частку ні за яку ціну. Записку приніс Фредді. Майкл знизав плечима й сказав братові:

— До від'їзду в Нью-Йорк хочу ще відвідати Ніно.

У номері Ніно вони побачили Джоні Фонтане, котрий снідав, сидячи на канапі. Джуліс оглядав Ніно за запнутою завісою в спальні. Нарешті завісу відслонили.

Вигляд Ніно вразив Майкла. Він танув на очах. Погляд його горів, рот не затулявся, м'язи на лиці обм'якли. Майкл присів біля нього на ліжко й промовив:

— Ніно, це добре, що я побачився з тобою. Дон завжди розпитує про тебе.

Ніно ошкірився, як завжди.

— Передай йому, що я вмираю. Передай йому, що шоу-бізнес ще небезпечніший, ніж бізнес маслинової олії.

— У тебе все буде гаразд, — відповів Майкл. — Якщо тобі треба якоїсь допомоги від «родини», скажи лише мені.

Ніно заперечно похитав головою:

— Вже нічого не треба. Нічого.

Майкл поговорив ще трохи й пішов. Фредді провів брата і супроводжуючих у аеропорт, однак, на Майклове прохання, не став чекати до самого відльоту.

Коли разом з Томом Хейгеном і Нері піднімалися на літак, Майкл обернувся й запитав Нері:

— Ну як, добре запам'ятав?

Нері постукав себе по лобі:

— Отут у мене той Моу Грін з усіма тельбухами.

Розділ 28

У літаку Майкл Корлеоне спробував трохи відпочити і навіть заснути. Та марно. Наближався найстрашніший, можливо, фатальний період його життя. Далі відкладати не було куди. Все готово, здається, все передбачено, ретельне готування забрало два роки. Ні, просто неможливо далі тягти. Минулого тижня, коли дон офіційно повідомив обох капореджіме та інших членів «родини» Корлеоне про те, що він іде на спочинок, Майкл зрозумів, що батько по-своєму дає йому зрозуміти: настав час.

Минуло майже три роки, відколи він повернувся додому, й більш двох років, як одружився з Кей. Усі три роки він активно вивчав «родинне діло». Провів багато довгих годин з Томом Хейгеном, багато довгих годин з доном. Його вразили могутність і справжнє багатство «родини» Корлеоне. Їм належало величезне нерухоме майно в самому центрі Нью-Йорка, цілі хмарочоси, зайняті діловими установами. Через підставних осіб «родина» мала пай у двох банківських синдикатах на Уолл-Стріт, в банках на Лонг-Айленді, в деяких швейних фірмах, і все це на додачу до розгалуженої мережі незаконних гральних закладів.

Коли Майкл знайомився з операціями «родини» Корлеоне, він з великою цікавістю довідався, що «родина» отримала чималі прибутки одразу ж після війни, надаючи свою протекцію компанії підроблювачів грамофонних платівок. Вони без контрактів виготовляли й продавали копії платівок з