Читати книгу - "Адлер. Кохати, щоб вижити, Катерина Мединська "

Ерік ліг поруч і випадково торкнувся її руки. Тіна вдала, що їй начхати, що він лежить поруч і готовий стати їй пристрасним коханцем цієї ночі, але зовсім байдужий до неї як до дружини. Хотілося ревти, як у дитинстві, скаржачись і голосячи, помираючи від жалю до себе.

Коли Ерік торкнувся кінчиками пальців її щоки, Тіна здригнулася, зробивши слабку спробу відсторонитися від нього.

– Я не хочу любити, Тіна, – несподівано прошепотів він своє зізнання.

Вона обернулася до нього обличчям і помітила, що він схвильований.

– Не можу… А любов до мене – це джерело не радості, а болю, – вимовив він з жалем, і Тіна зрозуміла причину його смутку.

– А як же Лора? Ти ж любив її? – вона гарячково вп'ялася поглядом у його обличчя, насилу стримуючи зрадницьку тремтіння в руках.

Ерік сумно зітхнув.

– Зізнаюся чесно, я й сам не знаю. Я дуже захопився нею, і тому сприяло багато різних факторів, а вона стверджувала, що це і є любов. Я прийняв її слова за істину і сліпо довірився, – посміхнувся Ерік.

– Ти хотів одружитися з нею, напевно, все-таки любив?

– Дотримуючись твоєї логіки, я і тебе люблю, – передразнив він Тіну, глузливо посміхаючись.

Тіна пирхнула і відкинула його руку, яку він поклав їй на живіт.

– Не торкайся мене, – сердито попередила Тіна.

– А я до тебе і не торкаюся, – Ерік уперто повернув свою руку на її животик. – Мене цікавить мій малюк.

Дружина напружилася всім тілом, не в змозі нічого вдіяти, і опустила очі, спостерігаючи за його рукою. Коли він почав ніжно водити пальцями по її животу, Тіна застигла від хвилювання – це був унікальний, неповторний і зворушливий момент.

Намагаючись не розплакатися від щастя та смутку, вона заплющила очі, щоб не бачити обличчя Еріка. Вона хотіла його, проте розуміла, що допустити близькості між ними більше за ту, що вже виникла, було ніяк не можна, тому вона тут же відкинула його руку і сховалася ковдрою.

– Досить, я хочу спати.

Еріка це не зупинило, і він ліг ще ближче, нависаючи зверху, тихо прошепотів:

– На добраніч, – він нахилився і зірвав з її губ короткий, легкий поцілунок, але цього виявилося достатньо, щоб у глибині її істоти прокинулося бажання.

Вона до болю стиснула кулаки, впиваясь нігтями в долоні, і продовжувала смирно лежати, стримуючи порив обхопити його шию руками, притягуючи голову, щоб поцілувати пристрасно і жадібно.

Ерік відсторонився і вимкнув світло. В кімнаті стало темно, втім, як і в душі Тіни.