Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

— Бунт...

— Якщо не вдаватися до подробиць.

— І що робити?

— Зробили вже… — майор широко посміхнувся. — Спершу не стали заважати СВВІБ проводити операцію з твоїм викраденням. Тільки організували моторошний цейтнот, не давши змоги вивести на Белону і змусивши віддати до Корпусу яничарів. Ну, а все подальше вже було лише питанням часу. Метр Нік-кита вів тебе, ми його. Потихеньку виявляючи ворожу агентуру та розставляючи своїх людей.

Майор перевів подих, запитливо глянув на Климука. Той мовчав.

— Ось такі справи, якщо коротенько. Тепер ти знаєш правду. А слово наслідного принца переважить будь-які рапорти та пояснення хоч голови СВВІБ, хоч начальника ГРУ. Ми зараз прибудемо на базу. Доповімо. Приведемо тебе в порядок і полетимо до палацу. Як би пафосно це не звучало, Весте — подальша доля імперії залежить лише від тебе.

— А що я маю говорити? Ви мене проінструктуєте?

— Правду, Ваша Високосте. Тільки правду. Зараз ваша щирість стане найстрашнішою зброєю.

— Знову, правду… — і Климук, незважаючи на урочистість моменту, прозаїчним чином почухав потилицю.