Читати книгу - "Доньки-матері, або як (не) завагітніти від зятя., Нонна Задніпряна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ну вибач, я не знав…
Олька помітно повеселішала: їїї все ж таки не надурили! Вона повернула телефон:
– Дякую… вибачте…
– Та чого там…– Кіра невизначено махнула рукою,– Не люблю розповідати про болячки…
Доки дорослі спілкувалися, хлопчики швидко наїлися і прямо за столом почали дрімати, поклавши свої русяві голівки на клітчасту скатертину.
Кіра викликала два таксі – для себе і для Аліка з його сім’єю. Першої прибула машина, яка мала везти Кіру. Алік відчинив дверцята і допоміг Кірі всістися:
– Завтра ми з Кариною їдемо вибирати весільну сукню і ресторан. Поїдеш з нами, татку?
Кіра весело подивилася йому у вічі. Алік свої очі вдвів.
– Завтра не можу… В мене консультація для першого курсу.
– Невже весь день?
– Та ні…– Алік знизав плечима, – з десятої до тринадцятої десь…
– Ладно, забудь…
Олька, що стояла поруч, уважно ловила кожне їхнє слово. Кіра це розуміла, тому замість того щоб сказати “поговоримо вдома”, теж знизала плечима.
– Тоді, набери після консультації, татку, може ми тебе десь підберем… Ну, добре бувай…
Вона захлопнула дверцята і машина поїхала.
За півгодини Кіра сиділа у себе в кабінеті з цигаркою в одній руці і телефоном в іншій. Поки не повернувся Алік, вона мала зробити з десяток дзвінків. Кіра поспішала…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Доньки-матері, або як (не) завагітніти від зятя., Нонна Задніпряна», після закриття браузера.
