Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Травнева сніжинка, Anku Whitefox 📚 - Українською

Читати книгу - "Травнева сніжинка, Anku Whitefox"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Травнева сніжинка" автора Anku Whitefox. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14
Перейти на сторінку:

― І нащо стільки галасу довкола нього? Він же нічого не зробив. Він не заслужив свій дар, а отримав його просто так! 

― Неправда! ― заперечив інший хлопчик. ― Доля не стала б його обирати просто так. Якщо Юкі отримав дар, значить, в ньому і до того було щось важливе! 

Юкі завмер. Слова Шухо нагадали йому власні сумніви. Захотілося сказати, що насправді в ньому не було нічого такого, але тоді вони б всі розчарувалися, хіба ні? До того ж, він сам не знав правди. 

― Так! ― пролунав ще один голос, підтримуючи. Той належав Канні. ― Юкі, не звертай на нього уваги. Нам дуже пощастило, що ти навчався в нашому класі! 

Юкі повернувся, до неї, всміхнувшись. Але така похвала змусила його ніяковіти, він гадки не мав, що відповісти. Том мовчки наблизився. 

― Я сумував зв тобою, ― прохопилося в нього невідомо яким чином. 

― О, і я за тобою, ― вона опустила голову. Юкі здивувався, бо ніколи раніше не бачив Канну сором’язливою. ― Ти такі цікаві речі кажеш! І показуєш. Стільки всього було, мені навіть не віриться, шо ми сиділи разом, і я геть не здогадувалася, хто ти. 

― Хіба? Ми ж були знайомі.  

― Я ж не знала, що ти подарунок Долі! 

― Можливо, я не подарунок. А мій талант не настільки важливий, щоби, коли я про нього не розповідав, ти мене погано знала, ― він не міг висловити своїх почуттів до кінця. 

Канна вражено на нього поглянула. 

― Я не розумію... 

Юкі не знайшов, що сказати, раптом відчувши себе загубленим. Не тільки вислови, а ще й погляди і голоси однокласників видавалися йому неправильними. Вони звучали чи то з незвичною ввічливістю, чи то обережністю, ніби він був сином Старійшин. Юкі, не розумів, що в цьому йому не подобалося. І не вдавалося позбутися враження, наче він ніколи не вчився в їхньому класі. 

Вже ідучи додому, Юкі міркував над своїми відчуттями. Можливо, вони од того, що мати права: він ― особлива дитина і йому немає чого робити з неподібними йому?  

Була весна. За шибкою співали птахи. Юкі сидів, малюючи візерунки на склі.  Йому подобалося поєднання інію і молодої зелені на тлі. Вікно майже повністю вкрилося напівпрозорими штрихами, схожими на відбитки листя. Один клаптик Юкі залишив: щоби проглядало сонячне світло, від якого послаблювався ставший звичним для нього внутрішній холод. 

Кінець

1 ... 13 14
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Травнева сніжинка, Anku Whitefox», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Травнева сніжинка, Anku Whitefox"