Читати книгу - "Заклиначка стихій, Поліна Ташань"

— На зборах? Божечки, це ж треба поспішити. Ми ще речі не розклали.

Аліса ж не хвилювалася. Для неї це питання трьох хвилин.

— Не кваптеся. Збори будуть аж ввечері.

***

Після обіду й невеликої прогулянки, Аліса з Марією повернулися в кімнату, де першочергово поділили шафу й розклали свій одяг. У ході виявилося, що Марії для всіх речей половини шафи недостатньо. Аліса віддала їй поличку, а в обмін отримала дві з трьох шухляд у тумбочці. У верхню до маски вона поклала свій золотий перстень на нитці й накрила все рушниками. А нижня лишилася для зошитів. Оскільки речей у Марії було більше, Аліса звільнилася раніше та вляглася відпочивати. І лежала так в тиші близько години.

— Казала ж, все влізе. Та я бісів майстер сортування! — Марія радісно терла долонями, закінчивши роботу.

— Умгу. Заклиначка зайвого одягу, — кинула Аліса зі свого ліжка й перегорнула сторінку.

Зітхнувши, Марія зачинила дверцята шафи й повернулася до подруги:

— Що ти робиш?

— Позичила чиюсь газету з вітальні. Називається «Легенди ГріНМАНС». Її самі студенти видають.

— Щось цікаве?

Аліса глибоко вдихнула, не відводячи погляд від тексту.

— Непогане. По суті, це збірник новин і чуток Академії. Зараз читаю про таємний клуб, типу для діток впливових людей. Але хтозна, чи він існує насправді, це ж просто легенди. Можеш почитати, якщо хочеш.

— Зайнятися мені нічим? — пирхнула Марія. — Слухай, кинь ти це чтиво, і пішли назовні. Там стільки вродливих хлопців. Треба бути дурепою, щоб проґавити свій шанс з ними познайомитися. Серйозно, ти сюди приїхала гортати газети чи життя покращувати?

Роздратована, Аліса спромоглася прибрати газету від обличчя.

— Наявність чоловіка не гарантує, що життя буде кращим, та і я приїхала сюди не заради хлопців.

— А для чого ж? У сироти з цирку є велика мета? — Коли Марія зрозуміла, що вона ляпнула, її вираз обличчя миттєво впав. — Вибач, я не це мала на увазі.

Гримаса провини в подруги лише викликала в Аліси усмішку, яку вона даремно намагалася стримати.

— Я не образилася, та й ти маєш рацію. Я приїхала сюди, щоб стати однією з кращих чарівниць на курсі, встановити зв’язки з впливовими людьми та після випуску отримати високу посаду. Лише так я зможу жити незалежно від чужої опіки.

— Грандіозні в тебе плани. — Марія клацнула пальцями й повела: — Пропоную почати з встановлення зв’язків. Ходімо надвір. Будь ласка, я сама боюся.

Аліса зітхнула, закинувши голову.

— Це точно не почекає хоча б до завтра?

Раптом в двері хтось постукав. Вони водночас повернулися в бік вітальні, а потім перезирнулися. Аліса з легким відчуттям тривоги підвелася з ліжка й попрямувала до дверей. Марія пішла слідом. Відчинивши, вони побачили вже знайоме худорляве обличчя й форму. До них прийшов хлопець, що приймав документи.

— Привіт, — промовив він, — мене звати Люк, і я ваш наставник.

— Марія, — сказала вона. — Приємно познайомитись, хоч ми вже бачилися.

— Справді? — На мить він замовк, але потім продовжив таким же відчуженим тоном: — Ось вам форма кафедри. Переодягніться і спускайтеся в актову залу. Там скоро розпочнуться невеликі урочистості.

— А де актова зала? — запитала Аліса.

— Знайдете.

Люк кинув їй на руки два пакунки, розвернувся й мовчки пішов, власноруч зачинивши за собою двері. Коли його кроки вщухли, на поверсі запанувала тиша.

— Що ж, можливо, студентам інших кафедр більше пощастило з наставниками, — промовила Аліса, аби перервати мовчанку, тимчасом як Марія просто стовбичила перед дверима.

— Ну і грець з ним. Настав час дивитися на форму.

У типовий комплект для студента входило багацько речей. Тут тобі й дві пари штанів, і черевики, дві футболки, піджак, спідниця, кофта, сорочка, пальто та навіть шапка. Все зроблене з якісної тканини в різних відтінках синього та блакитного кольорів. Так ще й з водовідштовхувальними властивостями. Марія швидко оцінила речі, перемірявши їх на собі. Алісу все влаштовувало. От тільки сорочки попалися трохи завеликі.

— Не вистачає краватки, — сказала Марія, розглядаючи себе в дзеркалі.

— Можеш зробити її з моєї спідниці. Я не люблю такі.

В інших кафедр форма схожа, тільки кольори й матеріал відрізнялися. Наприклад, у заклиначів вогню одяг вогнетривкий. Форма повітряних тепліша та зі звисаючими частинами, які допомагали чарівникам краще контролювати потік вітру. Академія забезпечувала студентів доволі гарним вбранням для будь-якої погоди та сезону. І Аліса не могла цьому не радіти.

***

Усередині актової зали ввечері панував гамір. Аліса на мить відчула себе по той бік циркової сцени. Знайти собі вільне місце стало викликом. Тут зібралися не тільки першокурсники, а й чимало старших студентів. Серед натовпу дівчата знайшли очима Джейн, яка прийшла раніше й зайняла для них крісла. Далекувато від сцени, але розгледіти людей можна. Актова зала вражала шириною та висотою, мабуть, у два поверхи. Зовнішньо вона нагадувала справжній, професійний театр з його характерним освітленням й особливою атмосферою. Аліса була в такому лише два рази, але й цим можна було хизуватися.