Читати книгу - "Тіньова обітниця, Рейва Морель"

Перед нею стояли троє.

Чоловік у чорному плащі, риси його обличчя ховалися під каптуром. Висока жінка зі сріблястим волоссям і холодним, як крига, поглядом.

І Рафаель.

Він змінився. Його очі горіли темним вогнем, а навколо нього ворушилися тіні, що дихали, тягнулися, нашіптуючи.

— Ти повинна обрати, — голос лунав прямо в її свідомості, спокійний, майже байдужий. — Світло чи темрява? Але пам’ятай: вибір має свою ціну.

Ліліан спробувала відступити, але ноги не слухалися. Книга в руках стала нестерпно гарячою. Щось у її нутрі розколювалося, розділяючись на дві половини: одна жадала влади, інша прагнула свободи.

Вона почула власний голос, але він прозвучав не з її уст, а ніби з майбутнього:

— Я не стану частиною цього!

Вона жбурнула книгу на підлогу.

Тіні навколо Рафаеля завирували, наче розлючені звірі.

Світ вибухнув світлом.

Ліліан різко відкрила очі й опинилася знову в бібліотеці.

Її дихання збилося. Пальці тремтіли. Книга лежала на столі, мов нічого не сталося, але нутром вона відчувала — це було справжнім.

На зап’ясті залишився темний слід. Тонка лінія, схожа на вигорілий символ.

— Що ти побачила? — голос Рафаеля звучав тихо, але в ньому відчувалася напруга.

Ліліан зустріла його погляд. Вона не знала, чи могла довіряти йому повністю.

Але одне було очевидним.

Це видіння показало їй більше, ніж просто страх.

Це був вибір.

І тепер шляху назад не існувало.