Читати книгу - "Те, що не можна називати", Love"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Олена сиділа в її звичному впевненому стилі — схрещені ноги, усмішка, що не торкалася очей.
— Я прийшла не сваритися, — сказала вона. — Я прийшла запропонувати… альтернативу.
— Альтернативу чому? — Артем ледве стримував емоції.
— Твоєму майбутньому, миленький. — Вона дістала флешку. — Тут усе. Фінансові операції того проєкту, де ти "не знав" про мої дії. Якщо це потрапить у ЗМІ — ну, ти розумієш.
— Що ти хочеш? — я вперше втрутилася.
— Просте. Відходиш від проєкту. І від неї. — Вона вказала на мене. — І все залишається між нами.
Тиша впала важкою стіною. Я бачила, як у Артема стискається щелепа, а руки — в кулаки.
— А якщо ні?
Олена всміхнулась.
— Тоді чекайте заголовків.
Коли вона пішла, ми довго мовчали. Потім я взяла його за руку:
— Ми не будемо мовчати.
— Ти певна?
— Ця історія — не про втечу. Ми скажемо все. Самі. Першими.
Його погляд став твердішим.
— Разом?
— Завжди.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Те, що не можна називати", Love», після закриття браузера.
