Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Нічний цирк 📚 - Українською

Читати книгу - "Нічний цирк"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нічний цирк" автора Ерін Моргенштерн. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 140 141 142 ... 157
Перейти на сторінку:
озивається Марко. — Можливо, але...

Перш ніж йому вдається завершити свою думку, стрічка під стелею лускає — і один зі стільців падає просто на них. Він гепається на землю й розлітається на друзки, мало не зачепивши Прибамбаса.

— От дідько! — вигукує Марко. Бейлі відстрибує вбік і мало не збиває з ніг Крихітку. Її волосся знову на мить оживає. — Там є прохід,— кричить Марко, показуючи пальцем на віддалену стіну й розчиняючись у повітрі.

Бейлі озирається на Крихітку й Прибамбаса. Волосся дівчинки вже вляглося й завмерло. Кілька скалок від стільця лежить у Прибамбаса на черевиках.

Хлопчик відвертається й обережно оминає застиглі постаті, рухаючись у напрямку стіни. Він нервово зиркає вгору, на інші стільці й круглі металеві клітки, що висять на самих лише потріпаних стрічках.

Коли Бейлі розв’язує мотузку в стіні, пальці тремтять.

Щойно опинившись зовні, хлопчик думає, що знурився в сон.

У сусідньому наметі стримить височенне дерево. Таке ж кремезне, як його старий дуб, і росте просто із землі. Кора на його голих і чорних гілках вкрита воском від білих свічок.

Горить лише частина з них, але це блискуче видовище — вогники осяюють переплетені чорні гілки й відкидають танцівливі тіні на смугасті стіни намету.

Марко стоїть під деревом і обіймає дівчину. Бейлі одразу впізнає ілюзіоністку.

Вона така ж прозора, як і Марко, і в мінливому сяйві свічок її сукня здається серпанком.

— Привіт, Бейлі, — вітається дівчина, коли хлопчик наближається. Її голос лунає так тихо й чітко, наче вона стоїть зовсім поруч і шепоче йому просто на вухо. — Мені подобається твій шарф, — додає вона, не дочекавшись відповіді. Слова у вусі здаються теплими й на диво заспокійливими. — Мене звуть Селія. Не пригадую, щоб нас колись знайомили.

— Приємно познайомитися, — ввічливо каже Бейлі.

Селія посміхається, і хлопчик дивується, що вона геть не схожа на себе під час виступів. І справа зовсім не в тому, що крізь її прозорі контури можна роздивитися чорні гілки.

— Звідки ви знали, що я прийду? — цікавиться Бейлі.

— Крихітка казала, що ти частина подій, котрі вже почали розгортатися, тож я сподівалася, що кінець кінцем ти все ж таки з’явишся.

Почувши ім’я Крихітки, Бейлі озирається через плече на стіну шатра. Здається, що вечірка застигла не за смугастою тканиною, а десь дуже далеко.

— Нам потрібна твоя допомога,— говорить Селія, коли він знову повертається до неї. — Необхідно, щоб ти очолив цирк.

— Що? — перепитує Бейлі. Він не знає, що сподівався почути, але точно не це.

— Просто зараз цирку потрібен янгол-охоронець, — пояснює Марко. — Просто зараз він дрейфує, як корабель без якоря. Необхідно, щоб хтось припнув його до причалу.

— І цей хтось — це я? — не вірить вухам хлопчик.

— Нам би хотілося, щоб це був ти, — погоджується Селія. — Якщо ти наважишся взяти на себе зобов’язання. Ми зможемо підтримувати тебе, та й Крихітка з Прибамбасом допомагатимуть, але тягар відповідальності нестимеш ти.

— Але я зовсім не... особливий, — дивується Бейлі. — Не такий, як вони. Я не якесь там велике цабе.

— Я знаю, — озивається дівчина. — Ти не обраний, і тобі цього не судилося. Я хотіла б сказати тобі, що так і є, і все було б простіше, але це неправда. Ти просто опинився в потрібний час у потрібному місці й достатньо переймаєшся цирком, щоб зробити те, що треба. Іноді цього достатньо.

Спостерігаючи в миготливому світлі за дівчиною, Бейлі раптом пронизує думка, що вона значно старша, ніж здається, і це саме стосується Марко. Схоже, наче він роздивляється фотографію й розуміє, що людина на ній насправді вже не така молода, як на світлині, і від цього здається страшенно далекою. Навіть цирк видається далеким, хоча хлопчик перебуває в ньому. Таке відчуття, наче все падає в прірву.

— Гаразд, — каже Бейлі, але Селія здіймає прозору руку й зупиняє його.

— Чекай, — застерігає вона. — Це важливо. Я хочу, аби ти мав те, чого не мав жоден із нас. Я хочу, аби ти мав вибір. Ти можеш погодитися, а можеш просто піти геть. Ти не зобов’язаний нам допомагати, і я не хочу, щоб ти почувався зобов’язаним.

— А що станеться, якщо я піду геть? — питає Бейлі. Перш ніж відповісти, дівчина кидає погляд на Марко. Вони мовчки дивляться одне одному в очі, але це здається настільки інтимним, що хлопчик відводить погляд, розглядаючи хитросплетіння гілок.

— Він не встоїть, — за мить озивається Селія. Повернувшись до Бейлі, вона не вдається в подробиці, а просто веде далі: — Я знаю, що ми просимо занадто багато, але я більше не маю до кого звернутися.

Раптом свічки на дереві починають іскритися. Деякі з них згасають, замість вогників з’являються завитки диму, котрі вже за мить розчиняються в повітрі. Селія здригається,

1 ... 140 141 142 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічний цирк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нічний цирк"