Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Шарль відчув нестерпний біль у своїй голові. Лорд Район міцно стискав свою долоню, намагаючись встати з підлоги:  

-Увімкніть відеопрєктор на всіх кораблях, щоб транслювали мене, - спокійним тоном промовив чоловік, все ближче підходячи до Шарля.  

Всі борти «Ордену» бачили як повільними кроками Район наближається до хлопця, що тримає себе за голову: 

– Ти кажеш, що пора скинути цього маразматика, очолити новий Союз? Ти що, Бога за бороду спіймав, що так смієш казати в мій адрес? Перед тобою лорд Стемблер Район, і ти хочеш просто так забрати те, що я будував роками! – від злості у чоловіка випирали вени. – Нехай всі бачать, що буде з тими, хто готовий піти проти мого імені!  

Район стискав долоню сильніше і сильніше, спостерігаючи, як Шарль на підлозі корчиться від болю. Командири з жахом спостерігали за цією сценою, де крики чоловіка прорізали душу. Через хвилину все тіло тряслося в смертельних конвульсіях.  

Ніколь зі жахом спостерігала за смертю Шарля. Вона намагалася не показувати емоції назовню, але коли на неї поглянули очі Района, по її тілу наче пройшли мурахи.  

-Ти молодчинка! Вистояла перед спокусою. Що ж, пора кінчати з усім цим, - сказав чоловік, сідаючи за командне крісло. – Я наказую дати повний перед і робити лобову атаку! Виконувати зараз! 

Кораблі «Ордену» попрямували набираючи швидкість вперед. У Генштабі запанувала невеличка паніка, яку утихомирив, знову ж таки, Ґранд: 

-Це наш шанс нанести конкретний удар! Нехай війська летять максимально близько до Марсу, аби вже з поверхні можна було атакувати. 

-Якщо так, то треба негайно евакуювати людей зі сторони битви, - зауважила Марія.  

-Це буде проблематично. Ми саме знаходимося на стороні, де проходять бойові дії, а поруч з нами найбільше місто планети, і якщо ми хочемо здійняти паніку, то будь ласка! – здивовано промовив Ґранд на відповідь Імператриці. 

-Але це  твій дім. Що якщо вони підуть на пролом й кидатимуть свої кораблі? – втрутився в розмову Ромул. 

-Я так кажу, бо я впевнений, що протиповітряна оборона перетворить на пил те, що буде летіти! 

-А щодо лазерів? – запитала Марія. 

-Навряд в них вийде стати на залпові позиції. Ми не дозволимо цього! 

-Добре, часу у нас мало, тому, генерале Ван Дзі,  виконуйте у дію наказ! 

Космічні Сили поступово відходили поближче до Марсу. З планети почали  виднітися спалахи бою. Але це аніяк не тривожило військових, а особливо Джо Хімкіна. Він одразу звернувся до своїх підлеглих командувачів крейсерами з запитом на потужний залп по всім головним кораблям «Ордену»: 

-Зараз, або ніколи! 

-Адмірале, за 3 хвилини ми розтрощимо їх! – промовив контр-адмірал одного з крейсерів.  

Лорд Район вів корабель особисто. За час бою він навчився оборонятися й запускати лазерні заряди.  

-Я хочу просто зайти в повітряний простір Марсу так щільно, щоб поцілити всією міццю на Ілон! – промовляв чоловік до Ніколь, наче смакуючи цими словами. 

-Але це не несе за собою ніяких стратегічних наслідків.  

-Це несе перемогу нам й страх Галактичному Союзу! 

Тим часом контрадмірал Джордж Берлоу споглядав на датчики свого крісла-керування, й очікував останні секунди до шквального залпу. На екрані загорілося зелене світло, він звернувся до своїх колег, а заодно й до Генерального штабу: 

-Ціль визначена! 

-Тоді… Запуск! – прозвучало з вуст адмірала. 

-Вогонь!  

Дощ з лазерних променів попрямував у бік кораблів «Ордену». Всі з очікуванням дивилися на рух пострілу. За декілька секунд у космосі спалахнуло тимчасово  з десяток яскравих зірок, що ледь не осліпили головний капітанський місток командувачів Космічних сил. 

Корабель Ніколь все трусило від вибухових хвиль. Уламки бортів хаотично вдарялися в судно, на якому з розпачом на обличчі, дивлячись у вікно, стояв Лорд Район. Його очі наче ще більше поринали у череп. Все тіло, частини якого було видно з під костюму, посиніло, а вени стали ще більш  виднішими.  

-Ні! Ні! Ні! – кричав всією душею Район, стискаючи кулак. У мить він різко повернувся у бік командирського пульта. Вітром він промчався повз Ніколь, що розгубленою сиділа біла тіла Шарля.  

Корабель знову набирав свою швидкість. Він розвертався й йшов вбік, все ближче й ближче наближаючись до Марсу. 

Генштаб тримав стриману  паузу у своїх емоціях. Втрата ворога  дорівнювала 74%. Усі присутні в залі уважно споглядали за проєкцією бою, де Космічні Сили успішно добивали залишки «Ордену». 

-Контрадмірале Берлоу, - стримано почав Хімкін, - за те, що ви зробили, вам не тещо звання адмірала, а, мабуть,  посада у Генштабі замість мене.  

-Пане адмірале, не слід вішати медалі на кульмінації бою. У нас ще є робота.  

-Правильно кажете. Повторите салют по кораблю лорда Района? 

-Зараз спостерігаємо, що він намагається наблизитися до орбіти Марсу, - зазначила дівчина, що спостерігала за радарами в кабінеті Генштабу.