Читати книгу - "Стара казка про принцесу, Тетяна Гуркало"

А Шелест посміхнувся і пробурмотів:

— А ще можна порадитися не тільки з птахоловом. І змінити навіть цей малюнок.

— Ось бачиш, який тямущий хлопчик. — Лост глянув на Томію і кивнув головою. — Твій батько не має рації. Ти і без нього можеш вибрати чоловіка. Щоправда, поки що такого ж безглуздого, як і сама. Пташеня.

Томія пирхнула і легенько поплескала коня по шиї. Шкапа тямуще прискорила крок, випереджаючи птахолова. Ну його, разом із його казками. Все одно більше нічим допомогти не може. А в якості заміни батька він Томії і був ні до чого. І навіть якщо Шелест лише пташеня поки, все одно він був набагато кращий за всіх тих наречених, особливо надутого індика.

— І нехай це буде зовсім інша казка, — пробурмотіла Томія. — І додому я повернуся не тому, що знайшла сильного чоловіка, а тому, що сама сильна і ніхто мене ніде втримати не зможе, якщо не захочу залишитися.