Читати книгу - "Адлер. Кохати, щоб вижити, Катерина Мединська "

Тіна спускалася широкими мармуровими сходами. Вона провела рукою по різьблених позолочених поручнях, милуючись їхньою вишуканою красою. У неї захоплювало дух від величі та розкоші особняку. Не дивно. У центрі зали під стелею висіла неймовірно величезна кришталева люстра. Тіна з жахом подумала, що вартість такого ексклюзивного дизайнерського шедевра, мабуть, просто нечувана. Тим не менш, вона заворожено спостерігала, як численні гірлянди маленьких кристалів чарівними відблисками блищали і переливались, переломлюючи світло ламп, наче оживаючи. Темно-червоний килим під ногами був щільним, пружним і неймовірно красивим, хотілося зняти взуття і пройтися босоніж. Інтер'єр просто приголомшував, вражав своєю помпезністю та пишнотою.

Все, що відбувалося, скидалося на дивний сон, а реальність на очах перетворювалася чи то на кошмар, чи на казку. Хоча в неї була відповідна назва всього того, що відбувалося – вишуканий фарс!

Раптом у неї виникло погане передчуття. Щось підказувало, що вона чужа в цьому світі розкоші та пафосу, всередині все чинило опір такому майбутньому, але Тіна вперто йшла назустріч своїй долі.

"Я просто хвилююся перед побаченням", – заспокоювала себе. Вона глибоко вдихнула повітря, а потім видихнула, намагаючись заспокоїтись. Сумно посміхнулася, подумавши, що сама змусила Еріка зробити цей романтичний жест. Спочатку вона сумнівалася, а чи правильно чинить, діючи настільки наполегливо, але потім, відкинувши сумніви, зрозуміла, що інакше ніяк не можна.

Тіна побачила, як у зал увійшов Ерік. Він наближався до сходів, не відразу побачивши на них дружину. А коли підняв голову, то одразу зупинився. Їхні погляди зустрілися. Ерік усміхнувся їй ніжно.

«Невже він справді мій чоловік? Він такий прекрасний! Як йому личить смокінг», – мрійливо розмірковувала Тіна, милуючись чоловіком. У цей момент нічого більше не мало значення, тому що вона вмить піддалася спокусі.

"Нічого страшного не станеться, якщо я дозволю собі провести приємний вечір з чоловіком", – подумала Тіна, і її серце прискорено забилося.

Варто їй побачити Еріка, як вона тут же, відчуваючи його магнетизм, була готова змиритися з усіма труднощами і прикростями, аби він був поруч. Як легко, виявляється, упокоритися з чим завгодно, якщо перед тобою стоїть настільки гарний чоловік.

Інстинкт самозбереження нагадав їй: «Будь напоготові. Адже це Адлер, у нього завжди п'ять тузів на руках, а його шляхетні промови – порожня балаканина».

Тіна рушила вниз сходами, обережно тримаючись за поручні, щоб не спіткнутися, адже під пильним, оцінюючим поглядом Еріка залишатися спокійною було дуже важко.

Вони зустрілися біля підніжжя сходів.

– Доброго вечора, – привітався він.

Вона з роздратуванням помітила, що Адлер знаходить ситуацію комічною – глузування читалося в його погляді так само явно, як і хіть.

«Він невиправний! Навіщо це побачення, якщо його ставлення до мене незмінне», – сердито подумала Тіна.

Ерік зрадів тому, що вона сприйняла всерйоз його напускну легковажність, адже дивлячись на дружину, відчував, як у глибині його душі прокидається почуття, яке він вважав давно згаслим і чужим. На ній була довга шовкова сукня чорного кольору з тонкими бретелями, прикрашена червоними стразами, а її волосся вільно спадало на плечі і спину м'якими хвилями. На гарних, не нафарбованих помадою губах, які він так мріяв знову поцілувати, промайнуло щось схоже на усмішку. У руці вона тримала червоний клатч – єдиний ефектний аксесуар її невигадливого образу. Але Ерік чомусь знаходив її одяг сексуальним, а саму Тіну бажанлю і незрівнянною, можливо, тому, що в нього занадто довго не було сексу і всі його думки були тільки про це.

Вважаючи, що Адлер дуже довго і відверто розглядає її глибоке декольте, Тіна вирішила подразнити його і повільно покрутилася на місці. Еріку цей рух здався невиразно знайомим, ніби він уже колись бачив її такою спокусливою.

– Я не знала, що саме ти запланував, тому обрала універсальне вбрання. Якщо ти перестав безцеремонно вирячитися на мене, то саме час перейти до наступного етапу нашого побачення.

Тіна весело посміхнулася, бавлячись ситуацією.

– Мені подобається, коли ти розпускаєш волосся, – чуттєво промовив він.

Його темні очі дивилися на неї так, ніби він відчув її сексуальний інтерес до нього.

Вона облизала раптово пересохлі губи, коли його погляд невідривно і жадібно вивчав її рот. Тіна відчула, як гаряча хвиля сексуального збудження прокотилася її тілом, це було зовсім не вчасно, адже тільки початок вечора. Тіна припускала, що сьогодні, можливо, вони опиняться в одному ліжку, але квапити події не збиралася.

– Можемо піднятися в спальню прямо зараз... – почав Ерік.

– Навіть не думай, Адлер! – різко перебила вона його.

Секундне протистояння закінчилося на користь Тіни.

Крізь маску холодного самовладання він почав із задоволенням розігрувати із себе галантного кавалера. При цьому глузлива усмішка не сходила з його гарного обличчя. Ерік люб'язно запропонував їй руку, але Тіна відмовилася і, притримуючи поділ сукні, рушила вперед.

Він вилаявся про себе, впиваючись поглядом в її стегна, зітхнувши з легким жалем, пішов за нею.