Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Його нагорода, Лія Серебро 📚 - Українською

Читати книгу - "Його нагорода, Лія Серебро"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Його нагорода" автора Лія Серебро. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 78
Перейти на сторінку:

- Ну дааа... Круто! Красиво!" - небагатослівно висловилася Катерина, роздивляючись і приміряючи на себе комплект, - "Уже й перші цінні подаруночки пішли! Нормально так його розкрутила!" - підколола Анжеліку подрга.

-Катя!-рявкнула на неї Анжеліка, і Катя вмить усе розуміючи перевела тему.

-Слухай яке в тебе величезне дзеркало! Завжди мріяла мати таке! -підійшовши до дзеркала з підсвічуванням, захоплювалася Катерина!

-Смотри! Я всього два місяці ходжу до спортзалу, а в мене вже прес видно!" - Катя підвела футболку, вихваляючись своєю підтягнутою фігуркою і плоским животом.

Анжеліка встала поруч із Катею біля дзеркала і щоб утерти носа подрузі, вона, піднявши край піжами, також похизувалася своїм красивим плоским животом. Перевівши погляд на живіт Катерини, щось здалося їй дивним у його зовнішньому вигляді.

-Ану, стань боком Катя! - Анжеліка нагнулася і пильно подивилася на живіт Катерини в районі пупка.

Та, не розуміючи, що Анжеліка хоче від неї, слухняно повернулася і стала боком до дзеркала.

-Каать? Що це в тебе? Це не прес! Ця опуклість не прес!!!- Анжеліка доклала долоню до невеликої опуклості вище пупка, яку Катерині помилково видавали за кубик преса.

-А що це??? - зіниці Катерини розширилися, коли до неї дійшло, що ця опуклість розміром з волоський горіх, була не плодом праці в спортивному залі.

-Ти як захищаєшся? Чи користуєшся запобіжним засобом? Чи оберігаєшся ти взагалі?" - плюхнувшись на диван, у Катькиній манері, засипала її запитаннями Анжеліка.

-Я слідкую за цим, Анджи! Та в мене зараз критичні дні! Ти натякаєш на вагітність? Виключено! Слухай, це точно не прес, і не кубик від Анджи! Та в мене зараз критичні дні! Ти натякаєш на вагітність? Виключено! Слухай, це точно не прес, і не кубик від нього! Це якась пухлина!" - очі Катерини стали ще більшими, а на носі та лобі виступили краплі поту.

-Точноооо! - в один голос сказали подруги, одночасно обстежуючи живіт Катерини. -Що це може бути? Анжеліка?" -охриплим від переляку голосом запитала її Катя.

Обидві дівчини одночасно сіли на підлогу і з подивом довго дивилися одна на одну.

-Це рак! - раптом перервала мовчання Катя, зробивши жахливий висновок.

-Який рак? До лікаря! Терміново! І нехай з'ясовують, що це за шишка в тебе!

-До якого ще лікаря? Їм грошей відвали! Вони тебе поганяють по всіх лікарях і лікарнях!  І діагнозу правильного не скажуть! Немає в мене зараз грошей! І мати не дасть! У неї їх немає на всі ці обстеження! Я ще й отримаю від неї догану за все це! Я помру Анжелікааа! -складається враження, що паніка Катерини наростала і вона геть втратила здатність логічно мислити. Сльози струмком покотилися з її очей.

-Алекс! - згадала про нього Анжеліка і набрала його номер.

-Мила, привіт, ангеле мій! Я за пів години вже буду в тебе! - не давши нічого сказати Анжеліці, одразу відзвітував Алекс.

- Так ми чекаємо на тебе, Алекс!  Схоже, нам зараз потрібна твоя допомога!

-Нам? - здивовано перепитав Алекс.

-Так. Нам із Катею, моя подруга, ти її маєш пам'ятати. Вона схоже прихворіла і ми не знаємо що робити.

- Пів години! Розберемося! Я за кермом! Уже мчу! Цілую.- відстрілявся Алекс і поклав слухавку. Дівчата вже вийшли на вулицю і чекали на нього на дитячому майданчику біля будинку. За бурхливими обговореннями як же бути далі Катерині, Анжеліка не помітила як під'їхав Алекс. Він одразу помітив дівчат і вирішив сам підійти до них.

-Ну і яка допомога від мене вимагається? - одразу поцікавився він.

-Алекс привіт! Це Катерина! Катерина- це Алекс! - представила їх Анжеліка.

  -"Дуже приємно!" - сумно промовила Катя, не до кінця розуміючи, що Анжеліці все ж таки потрібно від Алекса, і як він їм може допомогти.

- Розповідайте що сталося, судячи з облич, щось серйозне? - приготувався слухати їх Алекс.

- Тут така справа...- не знала з чого почати Анжеліка. Вона окинула поглядом Катерину і продовжила:

- Слухай, Алекс, відвези нас, будь ласка, в лікарню і побудь весь цей час із нами!

- Хто хворий? - запитав Алекс, здивовано подивившись на дівчат.

Обидві вони здавалися цілком здоровими.

-"Дивись!" - на передній план вийшла Катя зі спробою показати свій живіт і опуклість на ньому.

- Не показуй! - раптом різко обірвала її Анжеліка.

-Чому? - спантеличена Катя призупинилася.

-Нічого всім підряд свій живіт показувати! - знову рявкнула Анжеліка.

До Алекса вмить дійшло, чим зумовлена така поведінка Анжеліки в цю хвилину. Вона знову ревнує. Так нерозумно, але так мило! Жіноча логіка Катерини також збагнула, в чому справа.

-Тобі б султаном у гаремі бути, Анжеліка! І не показувати свій гарем нікому! І фаворитам заборонити спілкуватися навіть із палацовими стовпами!" - сьязвіла Катерина.

-Короче кажучи! Алекс! Відвези нас до хорошого фахівця, якщо звісно ти нічого не маєш проти. Нехай він огляне Катю і нарешті з'ясує що це за пухлина!" - не звертаючи уваги на випади Катерини, сказала Анжеліка.

1 ... 14 15 16 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його нагорода, Лія Серебро», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Його нагорода, Лія Серебро"