Читати книгу - "Селіна: Пробудження Лунарії, Марія Захарчук"

Селіна, Ліра, Орін, і Торін вирушили до Замку Тіні, оскільки це було кінцевим пунктом у їхній небезпечній одорожі. Пройшовши через Ліс Ельдор і відвідавши Озеро Сяйва, де вони зустріли водяного духа Марену, вони отримали більше підказок про те, як зняти прокляття з Тіні.
Команда підійшла до окраїни Темного Лісу, звідки можна було побачити Замок Тіні. Від нього віяло похмурістю і загадкою, тому що був оточений густим туманом і темрявою. Він стояв на високому пагорбі і здавалося був неприступною фортецею. Високі вежі піднімалися до неба, з їх шпилів звисали чорні прапори з символом Тіні. Ці величезні башти і темні стіни навіювали страх навіть найсміливішим.

Селіна мовила до всіх:
- Ось він... Замок Тіні. Я чула про нього в легендах, але не уявляла, що він виглядає так моторошно.

Ельфійка їй відповіла:
- Він величний і похмурий одночасно. Темні вежі тягнуться вгору, ніби намагаються пробитися крізь небо. Подивись, як навколо вирує мла, ніби він створює власну ніч.

Орін підтакнув дівчатам:
- Це місце сповнене небезпек. Говорять, що темрява, яка його оточує, затягує в себе навіть найсміливіших воїнів.

Торін також додав декілька слів: 
- Але ми пройшли так далеко, і тепер немає шляху назад. Ми повинні дійти до кінця.

Я згодна, Торіне. - Принцеса з ним погодилася. 
- Ми не можемо відступати тепер, коли ми так близько до нашої мети. Разом ми зможемо здолати будь-які перешкоди.

Ліра була налаштована на перемогу :
- У кожного з нас є своя сила. Зібравшись разом, ми маємо більше шансів на успіх.

- Головне — не втрачати пильності. Ми не знаємо, що чекає на нас за стінами цього замку, - Орін сказав це тихо, вслухаючись, але навколо було тихо.

- Я готовий використати свою сокиру, якщо буде потрібно. - Торін вигукнув до друзів . 
- Темрява не злякає нас!

Принцеса нагадала їм:
-  Але потрібно бути обережними. Темрява хитра і підступна. Вона може намагатися нас розділити або ввести в оману.

Якщо ми будемо триматися разом, жодна пастка нас не зупинить, - Лісова красуня була впевнена в команді.

Слова ельфів завжди мудрі, - її підтримав Орін.
- Йдемо, друзі. Хай наша відвага стане нашою зброєю!

І хай світло веде нас крізь тіні! - прокричав Торін.

Селіна також викрикнула: 
- Тоді вперед! До Замку Тіні!

Пройшовши через важкі кам'яні ворота, вони опинилися у внутрішньому дворі, який мав мармурову підлогу, що відбивала місячне світло, надаючи двору містичної атмосфери. Посеред двору знаходився старий фонтан, з якого лилася чорна, як ніч, вода.

Їх увагу привернули статуї, що стояли вздовж вузької доріжки, яка вела до головних воріт. Ці величні фігури, висічені з чорного мармуру, здавалося, ожили під слабким світлом, що пробивалося крізь хмари. Вони стояли мовчазними стражами, споглядаючи тих, хто наважився проникнути в їхній темний дім. Внизу були таблички, де було написано про кожного правителя.

- Король Рейнер І — перший король, який заснував Нордесію, - прочитав на першій табличці Орін. 
Його статуя зображувала могутнього воїна з мечем, піднятим догори, ніби він готувався до останньої битви. В його очах відчувався незламний дух і непохитна рішучість. Обличчя було сповнене гідності й мудрості, а довга борода спадала на груди, підкреслюючи його вік і досвід. Навіть кам'яне обличчя випромінювало приховану силу та впевненість, ніби він усе ще наглядає за своїм королівством.

- Королева Ельвіра ІІ — видатна правителька, яка привела Нордесію до процвітання. - Читав далі гном.
Її статуя була зображена з розкритою книгою в руках, символом знань і мудрості. На її обличчі можна було побачити спокійну рішучість, а її очі, витесані з майстерністю, здавалися живими. Її погляд ніби проникав у саму душу тих, хто проходив повз, викликаючи почуття благоговіння та поваги.

- Принц Тіріон Хоробрий — легендарний воїн, який захищав Нордесію від навали чудовиськ зі Східних земель. - Торін задумався, чому серед королів була Статуя принца.
Статуя показувала його в бойовій позі з великим щитом і списом. Його обличчя, сповнене рішучості, було спрямоване вперед, а очі — холодні й безжальні. Його статуя вселяла страх і одночасно викликала захоплення за мужність і силу. Навіть у камені його постать випромінювала неймовірну силу та рішучість.

- Король Ардан Мудрий — правитель, відомий своїми дипломатичними здібностями та мудрістю, - тихо промовила Селіна, згадавши про свого батька, короля Лунарії.
Його статуя зображувала спокійного чоловіка середнього віку в розкішному вбранні, з посохом у руках. Його обличчя випромінювало мудрість і терпіння, а в очах була невимовна доброта. Навіть кам'яні очі здавалися живими, відображаючи його безмежну турботу про своїх людей

- Королева Морвана — визнана за свою жорстокість і прагнення до абсолютної влади, - здригнулася Ліра, прочитавши про цю правительку.
Її статуя відрізнялася від інших. Замість величі вона випромінювала загрозливу ауру, її обличчя було перекошене від гніву. Її рука стискала довгий кинджал, а погляд був сповнений підозри й презирства. Здавалося, що її очі слідкують за кожним кроком незнайомців, ніби вона все ще жива і готова до нападу.

Кожна статуя стояла нерухомо, але здавалося, що вони живі — спостерігали за незнайомцями, які прийшли до їхнього Замку. Їхні очі, виконані з коштовних каменів, виблискували у світлі, що робило погляди ще більш пильними. Здавалося, що ці статуї здатні ожити в будь-який момент, щоб захистити свою домівку від непроханих гостей. Селіна та її супутники відчули, як холодні пальці страху обійняли їхні серця, але вони знали, що немає шляху назад.

Принцеса, ельфійка та гноми вирішили швидше піти в середину Замку, настільки їм було не по собі від гнітючої атмосфери двору.
Через декілька хвилин вони опинилися у величезному залі, де панувала тиша. Головна зала замку велика і простора. В ній знаходився великий камін зі старовинним гербом розміщений на одній зі стін, створюючи теплий і водночас грізний настрій. Уздовж стін стояли важкі дерев'яні меблі.