Читати книгу - "Диригент, Долорес Редондо"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Амая піднялася нагору і зробила другу спробу пробратися до вітальні, але в буквальному сенсі застрягла між двома працівниками поліції штату. Вона почула, як Дюпре переконує шерифа, що необхідно вигнати всіх цих людей з місця події. Дівчина всім тілом притиснулася до стіни, пропускаючи поліціянтів у капелюхах, які зайняли майже весь коридор. Тоді їй вдалося розгледіти вітальню. В кімнаті, де родина зібралася востаннє, безлад був помітніший. Кілька агентів, закутаних з ніг до голови в спеціальні білі комбінезони криміналістичної лабораторії, фотографували всі предмети, розкидані поряд із тілами, перш ніж відкласти їх убік. Голови загиблих — мішанина злиплого волосся і крові, що набула сіруватого відтінку через надлишок пилу, — вказували на північ, а трупи були складені в тій самій послідовності, що й в інших випадках: дружина, троє дітей — від старшого до молодшого, чоловік. Агенти терпляче чекали, мовчки оточивши тіла. Дюпре помітив присутність Амаї, яка завмерла на порозі, й сердито розвернувся до неї. Попри це, він стримався і дочекався, коли наблизиться до дівчини. І лише тоді нагримав:
— Куди, в біса, ви поділися?
— Я була... — затнулася вона.
Дюпре схопив її за лікоть і вивів надвір.
— Я не могла пройти, — почала пояснювати вона. — Агент Емерсон лишив мене позаду. Коридор був ущерть забитий людьми, і я скористалася цим для.
— Я не хочу вибачень, — перебив він її. — Емерсон — бовдур, але я взяв на себе неабияку відповідальність, коли привіз вас сюди.
І я зробив це не для того, щоб ви були пересічною спостерігачкою, а для того, щоб ви широко розплющили очі й загострили органи чуття. Увійдіть сюди, відчуйте страх цієї родини. Мені цікаво, як мислить диригент, я хочу, аби ви пояснили мені, що відбувається в його голові. Не дозволяйте залякати себе, почувайтеся впевнено.
Не чекаючи на її відповідь, він крутнувся на підборах і повернувся до вітальні.
Амая міцно стиснула губи, видихнула все повітря через ніс і рушила слідом за ним.
Медики щойно зняли покривала з трупів. Агенти, усівшись навпочіпки, уважно роздивлялися їх, поки коронер оголошував перші висновки. Амая стала прямісінько за ним і схилилася над тілами.
— Вони померли менше п’яти годин тому. Синюшність іще не проявилася, але перші синці починають проступати в місці, де шкіра торкається підлоги. Крові витекло небагато, зважаючи на серйозність черепних ран, отриманих усіма загиблими.
— Може, така незначна втрата крові пояснюється тим, що вони померли до того, як їм розбили голови? — припустила агентка Такер.
— Поки що я не можу відповісти на це запитання. Вам доведеться дочекатися результатів розтину. Напевно скажу одне: всі ці поранення були смертельними. Надто важкими, — мовив він, розсунувши пальцями волосся наймолодшого хлопчика, аби всі побачили, наскільки сильно був розтрощений череп.
— Ви вважаєте можливим, що всі вони зазнали смертельних поранень саме в цій кімнаті? — спитала Такер.
— Ви ж бачили, скільки предметів посипалося на них: кілька шматочків дерева або цементу глибоко застрягли в кістці. І той факт, що зрештою родина зібралася тут, не означає, що вони не могли травмуватися в іншій частині будинку. Я часто бачив таке після пожежі. Охоплені панікою родичі зазвичай шукають одне одного й гинуть усі разом.
— Причому всі голови розвернуті на північ, — зазначив Дюпре.
Коронер знизав плечима.
— Так, це дивно, але...
Заперечно хитнувши головою, втрутилася Амая:
— В інших кімнатах немає слідів крові. Я перевірила. — Вона звернулася до Дюпре. — Немає жодної краплі, що доводила би, що жертви могли отримати поранення деінде, а потім перебратися до вітальні. Якби вони переміщувалися між кімнатами з такими серйозними пораненнями голови, це спричинило би рясну кровотечу і краплі крові стікали би вниз під дією сили тяжіння, позначивши пройдений ними шлях.
— Також немає ні плям на одязі, ні бризок на обличчі, що обов’язково мали лишитися, якби люди перебували в стоячому положенні, коли на них попадали всі ці предмети, — зазначив Джонсон.
Амая ступила трохи вперед і нахилилася над трупом.
— Якщо ви добре придивитесь, — мовила вона, вказуючи на криваву масу на голові хлопчика, — то побачите пузир, що утворився на кілька сантиметрів нижче від місця удару.
Коронер відсунув пасмо волосся у вказаному місці.
— Може, це згусток крові...
— Ні, це не згусток, — заперечила Амая. — Це газовий пузир. Якщо ви поглянете на край рани, то пересвідчитесь, що там видніються дві маленькі чорні відмітини, що мають форму зірки — типову для пояска осаднення, який залишають порохові гази при пострілі впритул; на відміну від тонкої шкіри голови, череп є настільки товстий, що завадив газам розсіятися всередині, внаслідок чого й утворився цей пузир.
Дюпре задоволено кивнув.
— Можливо, ви маєте рацію, — неохоче визнав коронер.
— Всі вони померли внаслідок пострілу в голову, а згодом сліди від куль були приховані завдяки страшним ударам, — підсумувала вона.
— Очевидно, що ця справа багато в чому збігається з відомими нам злочинами, але ми досі не знайшли жодної зброї, і, згідно з наданою інформацією, бабусі тут немає, — зауважив Джонсон.
— Під час урагану родина сховалася в підвалі, куди можна спуститися з кухні, — сказала Амая, навмисно зосередивши погляд на обличчі Дюпре. — Вони добре підготувалися: запаслися водою, харчами, батарейками, транзисторами, ліхтарями. Все складено в герметичні ящики. А ще там була відчинена шафа; жодної зброї всередині не виявилося, але знайшлися кілька ящиків із боєприпасами для револьвера двадцять другого калібру, намащена мастилом ганчірка й щіточка. Сумніваюсь, що Алленам вдалося заснути, але вони провели ніч унизу; попри розгардіяш у спальнях, ми бачимо, що ліжка застелені. У підвалі лишилися шість спальних мішків і напої для шістьох осіб: пиво, що, безперечно, призначалося для батька; лимонад без цукру для матері; кока-кола для дітей і вода для шостої особи.
Емерсон глипнув на колег у пошуках підтримки.
— Гадаю, це дуже сміливе припущення, — мовив він. — Ви вважаєте доказом присутності шостої особи один спальний мішок чи кілька пляшок із водою. Вони могли скинути
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диригент, Долорес Редондо», після закриття браузера.