Читати книгу - "День всіх знервованих, Софія Малинська"

Врешті, щойно побачивши його, я думала про те, що було б непогано його намалювати. Тож зовсім не дивно, що він потрапив мені під руку.

Жданов був далеко не першим чоловіком, якого я намалювала.

Зазвичай, звісно, я робила це з дозволу, й віддавала перевагу малюванню з натури, та кому яка різниця? Це лише замальовка, яку ніхто крім мене не побачить.

З цими думками я закрила етюдник та заховала його серед інших речей, що збиралася взяти з собою. А тоді поклала туди ж лайнери. Не для роботи над реплікою, звісно. Вона потребуватиме більш дорогих та класичних матеріалів.

Просто для себе, на випадок, якщо буде настрій та вільний час.