Читати книгу - "Відьмак. Володарка Озера"

…зустрічалися несподівані хоси й беси — назва базових торговельних операцій на біржах, пов’язаних із грою на підвищення ставки (хоси) або на зниження вартості цінних паперів чи товарів (беси).

Цінтра має бути перетворена на кондомініум — кондомініум (від лат. con — «разом» та dominium — «володіння») — принцип спільного володіння нерухомістю кількома власниками.

Владу ж слід увести комісаричну — комісарами (від лат. commissarius — «уповноважений») називали намісників, представників зовнішньої влади, призначених спеціальними наказами.

У довгому ряду потемнілих і закурених контерфектів — контерфектами в давнину називали портрети.

Гефрейтор — військове звання (від нім. Gefreiter — «звільнений»), спочатку в німецькій армії, а тоді й в інших військах; попервах гефрейторів обирали із солдатів-ветеранів для розведення вартових, конвоювання арештованих та інших справ, виконання яких потребувало довірених осіб.

…що воно за дивний авторамент — автораментом у Речі Посполитій називали різновиди найманого війська (наприклад, рейтари, драгуни, лісовчики тощо); форма найму військ і водночас зовнішній вигляд солдатів, які належали до того автораменту.

…у халаті й важкій делії з випоротків — випоротками називали шкури, зняті з ненароджених телят чи іншої скотини.

…було густим, гарячим і липким, наче крупник — крупник — юшка з крупами; утім, у польській традицій «крупниками» називали ще й різновид горілчаної настоянки на меду та спеціях.

Під піднятою полою намету стояв рицар — у романах та інколи й у щоденному житті серед звичок рицарів було встановлення намету на перетині кількох шляхів та виклик на бій будь-кого, хто не погоджувався б із певними твердженнями (наприклад, тими, що стосувалися дам серця рицарів).

…пару фреток — фретками, або фуро, звуться домашні тхори, які в середньовічній Європі певний час замінювали котів (як у ролі мишоловів, так і в ролі домашніх улюбленців).

…дзеркало Камбускана — Камбускан згадується в «Кентерберійських оповідках» Дж. Чосера як король Саррасу; герой «Історії сквайра» з книжки отримує чарівне дзеркало Камбускана від короля Аравії та Індії; якщо зазирнути в дзеркало, можна було побачити, які нещастя чекають на країну, хто тебе любить і ненавидить, а чиста діва могла помітити там гріхи підлої людини, у яку вона закохалася.

Візьмімо хоча б те, що сталося з паном Гавейном та Зеленим Рицарем — історія сера Гавейна та Зеленого Рицаря належить до найвідоміших із циклу легенд про рицарів Круглого Столу. Гавейн, племінник короля Артура й уособлення вірності своєму слову, приймає парі від Зеленого Рицаря, який приходить на бенкет короля Артура й пропонує, аби хтось із рицарів відрубав йому голову, але з умовою, що через рік та один день Зелений Рицар завдасть йому свого удару. Після того, як голову Зеленого Рицаря було відрубано, він підняв її, поставив на місце й щез. Через рік Гавейн вирушив на пошуки Зеленої каплиці, де мав зустрітися із Зеленим Рицарем. Гостюючи в лорда Бертілака, він домовився, що той віддасть Гавейнові все, що вполює за день, узамін на отримання того, що зуміє здобути в цей день Гавейн. За відсутності Бертілака його дружина намагалася звабити Гавейна, але лише подарувала йому поцілунок (який той увечері повернув лорду Бертілаку). Наступного дня це вже два поцілунки, третього — три й зелений пояс дружини лорда, що захищає від будь-яких ран. Гавейн залишив пояс собі. В останній день за ним прийшов Зелений Рицар, двічі тільки замахнувся й зупинив удар, а з третім завдав Гавейнові невеличку рану, бо виявилося, що лорд Бертілак і Зелений Рицар — це та сама особа, а рана — нагадування про невиконану обіцянку.

…одного разу вирушили на захід, до Тінтагелю — із замком Тінтагель у Корнуолі пов’язані дві легенди артурівського циклу. По-перше, саме в цьому замку батько Артура, король Утер Пендрагон, звабив обманом леді Ігрейну, і саме в цьому замку за рік після того Артур народився; по-друге, саме в замку Тінтагель розгортаються головні події легенди про Трістана, бо саме тут, згідно з легендою, править король Марк, чоловік Ізольди, із якою в Трістана зав’язався роман.

Примітки

1

«Ми створені із сновидінь. І сном // Оточене життя маленьке наше» (В. Шекспір, «Буря», дія ІV, акт І; переклад М. Бажана). (Тут і далі прим. пер.)

2

Один із найвищих масивів серед гір Уельсу.

3

«Все, що примариться мені, // І все, що бачу, — сон у сні!» (Е. А. По, «Сон у сні», пер. з англ. А. Онишка).

4

Щодо вмінь Кондвірамурс, то йдеться про активну позицію того, хто бачить сни, відносно сновидінь; тому перекладач дозволив собі використати відповідні специфічні поняття — «сняча», «сню», «наснила», «виснила», щоб підкреслити характер взаємин між видінням і тим, хто його споглядає.

5

«Для використання дофіном» (лат.); резолюція на книжках, що означала відсутність у текстах відомостей, які виходили б за межі усталеної моралі.

6

«На ногах» (фр.), тобто на повний зріст.

7

Фасцикули — від лат. fasciculus — жмуток, зв’язка.

8

Це були дні доброго полювання й доброго сну (англ.).

9

«Ім’я є знаменням» (лат.), тобто ім’я провіщує долю.

10

Образа (заст.).

11

Жалість (заст.).

12

Небезпечний (лат.).

13

У підсумку (лат.).

14

Обставини (заст.; від лат. circumstantia).

15

Лілейний хрест — різновид геральдичної фігури хрестоподібної форми, у якої кожен бік хреста (балка) закінчується стилізованою лілеєю.

16

Велике чудовисько (лат.).

17

Цетнар — міра ваги, яка в Польщі в Середньовіччі та в ранньомодерний час налічувала від 51 до 64 кілограмів.

18

Прізвисько (лат.).

19

Усе своє ношу із собою (лат.).

20

Цитата з вірша «Лісовий цар» Й. В. Гете. У перекладі Б. Грінченка та строфа звучить так:

«Мене, хлопче, вабить урода твоя:

Чи хочеш — не хочеш, візьму тебе я!»

— Ой, тату, вже близько!.. Він нас дожене!

Він давить, він душить, він тягне мене!

21

Повільно, зате напевне (нім.).

22

Кого полюбить добра жінка / той стане соромитися злодійств (нім.).

23

Свята Марія, Мати Божа! Допоможи мені! (нім.)

24

Бажаю удачі, моя дівчинко (фр.).

25

«Під чорним котом» (фр.).

26

«Аннали, чи Хроніка славетного королівства Темерія» (лат.).

27

«Військовий ордер» (фр.) — список частин,