Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Мерзенна сила 📚 - Українською

Читати книгу - "Мерзенна сила"

349
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мерзенна сила" автора Клайв Стейплз Льюїс. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 152 153 154 ... 166
Перейти на сторінку:
вся розчервонілася і широко посміхалася. За нею до кімнати перевальцем увійшла ведмедиця; збиті вершки були в неї навіть на носі, а ще вона зовсім недавно частувалася аґрусовим варенням — тут годі було й сумніватися.

— І ще… ой, сер! — додала Айві.

— Що таке, Айві? — запитав господар.

— Ви вже даруйте, сер, але прийшов Том, мій чоловік. Так намучився, бідолаха… Якщо ви не проти, то я…

— Сподіваюсь, ти його нагодувала?

— Так, звісно… якби ті ведмеді ще трохи попорядкували на кухні, то там нічогісінько не лишилося б.

— Але й Томові щось перепало, ні?

— Я дала йому холодного пирога і солоних огірочків — він їх, знаєте, дуже полюбляє, — і ще знайшла шматок сиру і пляшку портеру та поставила на вогонь чайник, щоб ми… тобто, щоб він напився чаю. То він тепер сидить там і не знати як тішиться, а ще каже, що не хотів би вже вам сьогодні набридати, якщо ви нічого не маєте проти… він у мене тихий. Ви ж розумієте, про що я, сер…

Ведмедиця за весь цей час навіть не ворухнулася і стояла, не зводячи погляду з господаря. Він же поклав їй на голову руку і сказав:

— Urendi Maleldil. Ти добра звірина. Йди до свого коханого… та ось і він сам. — Цієї миті прочинені двері відхилилися ще трохи — якраз достатньо, щоб до кімнати запитливо і трохи стривожено зазирнув Пан Бультитюд власною персоною. — Візьми її, Бультитюде, але не в домі. Джейн, відчиніть, будьте ласкаві, он те більше вікно. Там тепло, ніби липневої ночі.

Велике, до самої підлоги, вікно розчахнулося навстіж, і ведмеді обережно, наче побоюючись ненароком щось зачепити, вийшли у вільготне тепло, яким віяло знадвору. Всі зауважили, що там зовсім світло.

— Чи ті птахи зовсім зсунулися з глузду? Чого це вони розспівалися за чверть до півночі? — запитав МакФі.

— Ні, вони цілком при своєму розумі, — відповів Ренсом, а тоді повернувся до Айві: — Люба моя, тобі хочеться піти й нарешті наговоритися з чоловіком. Матінка Дімбл приготувала для вас ту маленьку кімнату біля сходів.

— Ох, сер… — видихнула Айві і затнулася. Господар нахилився, поклав руку їй на голову і мовив:

— Звісно ж, хочеться. Том же навіть не встиг і помилуватися тобою в новому платті. Хіба ти не хочеш його поцілувати? — І сам її поцілував. — То поцілуй його ще й від мене… і не тільки від мене. Не плач. Ти добра жінка. Йди і зціли того чоловіка. Urendi Maleldil. Ми ще зустрінемось.

— Що це там так пищить та шарудить? — спитав МакФі. — Сподіваюсь, це не свині повилазили з хліва? Бо тут і так уже стільки всілякої живини швендяє по дому і по саду, що годі й перелічити…

— Здається, це їжаки, — озвалася панна Айронвуд.

— Ось тепер точно шаруділо десь в будинку, — прислухалася Джейн.

— Тихо! — сказав господар. На кілька секунд запала мовчанка, а тоді він посміхнувся: — Це ж мої друзі з-за вугільного ящика. В них також сьогодні гулянка! — І весело додав: — «So geht es in Sniitzeputzhausel, da singen und tanzen die Mausel!»[19]

— Як на мене, — сухо мовив МакФі, витягуючи свою табакерку з-під попелястої, трохи схожої на монашу сутану мантії (всі вважали, що вона дуже йому личить, а сам він, ясна річ, був іншої думки), — нам ще пощастило, що тут не видно, принаймні поки що, жирафів, гіпопотамів, слонів чи ще когось такого… Боже правий, що це?! — Саме тієї миті поміж шторами, які ворушив лагідний вітерець, до кімнати зазирнуло щось схоже на довгий сірий шланг. Просто понад плечем в ольстерця той шланг сягнув до столу і потяг звідти гроно бананів.

— До дідька, звідки тут всі ці звірі?! — вигукнув він.

— Їх тримали в Белбері, а сьогодні визволили, — пояснив господар. — Бо більше, ніж звичайно, до землі наблизилась і всіх доводить тут до божевілля… З нами Переландра, і людина більше не самотня. Ми тепер там, де й маємо бути, — між ангелами, які доводяться нам старшими братами, і звірями — нашими слугами, товаришами для забав і веселими витівниками…

Хай що збирався МакФі сказати у відповідь, його слова потонули в оглушливому реві, що почувся знадвору.

— Там два слони, — слабким голосом повідомила Джейн. — Все, кінець нашій селері… і трояндам також.

— З вашого дозволу, пане Ренсом, я запну штори, — різко сказав МакФі. — Ви, здається, забули, що тут дами.

— Навпаки, розсуньте ті штори ширше, — в тон йому відповіла панна Айронвуд. — Повірте, нічого непристойного ми не побачимо. Як там світло — світліше, ніж місячної ночі… майже світліше, ніж у білий день! Над садом висить велетенський купол світла. Дивіться, слони танцюють! Як високо вони піднімають ноги… а тепер ходять по колу… гляньте: підносять догори хоботи! І страх які церемонні… це виглядає так, ніби велетні раптом надумали станцювати менует. Справді, слони не схожі на інших тварин, вони радше нагадують якихось добрих духів.

— Все, здається, вони йдуть геть, — зауважила Каміла.

— Щоб говорити мовою кохання, їм треба усамітнитися, так само, як і людям, — мовив Ренсом. — Вони незвичайні звірі.

— Піду-но я до свого кабінету і сховаю подалі рахунки, — підвівся МакФі. — Мені буде спокійніше на серці, якщо я замкну двері на ключ, доки ще якісь крокодили чи кенгуру не почали женихатися просто в мене поміж паперами. Треба, щоб хоч одна людина в домі мала-таки голову на плечах, бо ви всі тут зовсім уже берега пустилися… На добраніч вам, любі дами.

— Прощавайте, МакФі, — сказав Ренсом.

— Ні-ні, мене благословляти не треба, —

1 ... 152 153 154 ... 166
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мерзенна сила», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мерзенна сила"