Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Розкоші і злидні куртизанок, Оноре де Бальзак 📚 - Українською

Читати книгу - "Розкоші і злидні куртизанок, Оноре де Бальзак"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Розкоші і злидні куртизанок" автора Оноре де Бальзак. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 153 154 155 ... 165
Перейти на сторінку:
життя людини не поважають, і все це зовсім просто. Там вірять, що в нас є душа, щось невиразне, якась ваша подоба, що переживає нас, що житиме вічно. Спробуйте розказати ці байки нашим дослідникам! Країни атеїстичні і філософські примушують тих, хто замахується на людське життя, дорого платити за нього і вони мають рацію, бо вірять тільки в матерію, тільки в теперішнє. Якби Кальві виказав жінку, від якої він одержав крадені речі, ви знайшли б, хоч не справжнього винуватця, — бо він і так у ваших пазурях, — то співучасника, якого бідний Теодор не хоче занапастити, бо це жінка. Що ж поробиш!.. Кожна професія має свої поняття про честь; мають їх так само і каторжники та шахраї. Тепер я знаю вбивцю тих двох жінок і винуватців цього зухвалого, чудного, незвичайного злочину; мені розповіли про нього з усіма подробицями. Відкладіть страту Кальві, і ви дізнаєтесь про все. Але дайте мені слово повернути його на каторгу, пом’якшивши його кару... При такому стражданні, як моє, не можна утруднювати себе брехнею, ви розумієте. Те, що я кажу вам — правда.

— Хоч це і принижує правосуддя, яке не повинно йти на подібні компроміси, але, маючи справу з вами, Жак Коллен, я вважаю за можливе пом’якшити суворість моїх обов’язків і порушити клопотання перед відповідними інстанціями.

— Чи подаруєте ви мені це життя?

— Можливо...

— Пане, я благаю вас дати мені слово, цього буде досить.

Пан де Гранвіль зробив рух ображеної гордості.

— В моїх руках честь трьох знатних родин, а у ваших тільки життя трьох каторжників, — провадив Жак Коллен, — я сильніший за вас.

— Вас можна знов ув’язнити в секретній камері; що ви робитимете? — спитав генеральний прокурор.

— Е, то це, виходить, гра! — сказав Жак Коллен. — Я розмовляв цілком відверто, від щирого серця я розмовляв з паном де Гранвілем; але якщо тут є генеральний прокурор, то знов беру свої карти і йду напролом. А я був готовий, якби ви мені дали слово, віддати вам листи, написані Люсьєнові мадемуазель Клотильдою де Гранльє!

. Це було сказано таким тоном, з такою байдужістю і з таким поглядом, що пан де Гранвіль зрозумів: перед ним супротивник, з яким небезпечна найменша помилка.

— Це все, чого ви просите? — спитав генеральний прокурор.

— Я говоритиму за себе, — сказав Жак Коллен. — Честь родини Гранльє — плата за пом’якшення кари Теодора: це значить, дати багато і одержати мало. Що таке каторжник, засуджений довічно? У тому разі, коли він утече, ви дуже легко можете позбутись його! Це вексель, виданий гільйотині. Тільки через те, що його запроторили з не дуже приємним наміром у Рошфор, ви обіцяєте мені відрядити його в Тулон з тим, щоб там з ним добре поводились. Щодо мене, то я хочу більшого. В мене є пачка листів пані де Серізі і герцогині де Мофріньєз, і яких листів! Знаєте, пане граф, продажні дівчата, коли пишуть, дбають про стиль і виявляють прекрасні почуття, а вельможні дами, які дбають про стиль і прекрасні почуття, пишуть так, як дівки роблять. Філософи знайдуть причину такого обміну ролями, я не шукатиму її. Жінка — нижче створіння, вона надто кориться своїм органам. Для мене жінка прекрасна тільки тоді, коли вона скидається на чоловіка. Отже, ці герцогинечки, мужні розумом, написали шедеври... О! Це прекрасно з початку до кінця, як уславлена ода Пірона[126]...

— Справді?

— Хочете бачити їх? — спитав Жак Коллен, усміхаючись.

Прокуророві стало соромно.

— Я можу дати вам їх прочитати... Але тут уже без жартів! Ми граємо чесно... Ви повернете мені листи і забороните стежити і підглядати за особою, яка їх принесе.

— На це треба багато часу? — спитав генеральний прокурор.

— Ні, тепер пів на десяту... — відповів Жак Коллен, глянувши на стінний годинник, — добре, так через чотири хвилини ми матимемо по одному листу від кожної з цих двох дам. Прочитавши їх, ви скасуєте страту. Якби листи не були такими, як вони є, я не був би такий спокійний. А втім, цих дам попереджено.

Пан де Гранвіль зробив рух подиву.

— Вони тепер, напевне, дуже заклопотані, вони зсунуть з місця зберігача печатки, підуть — хто зна? — до самого короля... Ну, що ж, даєте мені слово честі не дізнаватись, хто прийде, не стежити за цією особою протягом години?

— Обіцяю.

— Добре, ви, напевне, не схочете обдурити втікача-каторжника. Ви з того дерева, з якого зроблені Тюренни[127] і додержите слова, даного злодіям... Отже, саме в цю хвилину посередині “зали загублених кроків” є жебрачка в лахмітті, стара жінка. Вона, напевне, розмовляє з яким-небудь писарем з приводу позову щодо суміжної стіни; пошліть вашого канцеляриста по неї, хай він скаже їй: Dabor ti mandana. Вона прийде... Але не будьте задарма жорстокі. Або ви приймаєте мої пропозиції, або ви не хочете компрометувати себе зв’язком з каторжником ... Зважте, що я тільки фальшувальник. То не залишайте ж Кальві в жахливих муках готування до страти...

— Страта вже відкладена... Я не хочу, — сказав пан де Гранвіль Жаку Колленові, — щоб правосуддя було нижче від вас.

Жак Коллен трохи здивовано глянув на генерального прокурора і побачив, що той потяг шнурок дзвоника.

— Вам не спаде на думку втекти? Дайте мені слово, цього буде досить. Підіть самі по жінку...

Ввійшов службовець із канцелярії.

— Фелікс! Відішліть жандармів... — сказав пан де Гранвіль.

Жак Коллен був переможений.

У цьому поєдинку з судовим діячем він хотів бути сильнішим, вищим, великодушнішим, але судовий діяч його перевершив. Все ж каторжник почував себе значно вищим, бо він обдурював правосуддя, запевняючи його, що винний є невинним і переможно змагався за голову злочинця; проте, ця вищість повинна була залишатись прихованою, приглушеною, тим часом як “двірник” присоромлював його велично і відверто.

В ту хвилину, коли Жак Коллен виходив з кабінету пана де Гранвіля, з’явився генеральний секретар президіуму ради, депутат граф де

1 ... 153 154 155 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розкоші і злидні куртизанок, Оноре де Бальзак», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Розкоші і злидні куртизанок, Оноре де Бальзак» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Розкоші і злидні куртизанок, Оноре де Бальзак"