Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Повірити не можу, що принц Горіх приховує народження своїх малюків. Дякую Вогонь, я передам Королеві

Не минула хвилина, як про це дізналася Іскриста Вода, вона була шокувала новиною - Мій Горіх став батьком?

-Так, Ваша Величність. Я не знаю, чи це правда. Але Вогонь клянеться, що говорить чисту правду, як бути?

-Треба було мені самій туди йти, а не посилати Тія. Стривай, але чому Тія мені про це не сказала? Я ж її просила доповідати мені про все, що відбувається там з Горіхом. Дивно, я нічого не розумію, Коршуне

-Можливо Горіх, просто боявся відкритися. Ви ж не менше за мене знаєте, що коли народжується первісток, то хочеться його захистити від усіх. Від зайвих очей, зайвих розпитувань. Уявіть собі, скільки питань впаде на Горіха та Іскру. Можливо вони хотіли почекати, поки малюки підростуть. Як батько я їх розумію

-Ти Маєш рацію, Коршун. Кожен з батьків бажає захистити свого малюка. Можливо Горіх, сам попросив Тія нічого не казати. Але як він здогадався про моє прохання, невже Тія все йому розповіла? Не схоже на неї

-Сестра ніколи б не здала вас. Можливо, вона випадково проговорилася, або Горіх виявився розумнішим за вас

-Так, Горіх завжди дивував усіх своїм розумом. Весь у мене. Добре. Коршуне, ти поки нікому ні слово. Я мушу все перевірити. Що якщо Вогонь просто набрехав? Або Горіх живе з іншою кішкою, а не з Іскрою. Все можливо

Іскриста Вода прийшла до Водоспаду, де її точно ніхто не чекав, особливо Горіх та Іскра. Коли палева помітила Королеву-матір запанікувала-Горіх. Горіх! Там твоя бабуся прийшла! Вона дізналася про нас. О Батьки!

Горіх виглянув з печери -Припини кричати! Зберися! Іскра, про що ми домовлялися! Ми подружня пара, між нами кохання, це наші кошенята Вихор та Яструб. Прикуси свою балакучу мову! -Грикнув кіт -Від куди ж вона дізналася? Чи сама прийшла сюди? Нутром чую, сама б вона сюди не прийшла. Хтось нас здав! Хто ж?

Горіх зібрався силами, вийшов з печери, вклонився своїй бабусі Бабусю, як приємно тебе бачити. Якими долями ти прийшла до мене? Щось трапилося у таборі? Потрібно було за мною когось послати!

-У таборі все добре, не турбуйся. Хіба я не можу просто так зайти до свого коханого онука? Ти давно до нас не заходив, я вирішила зробити тобі сюрприз. Ти зрадів моєму приходу? Покажи, де ти живеш?

"Ще як зрадів, бабусю, ти собі уявити не можеш!" -Подумав кіт -Я дуже радий твоєму візиту! Показати, де я живу? “Предки! Навіщо ви дозволили їй прийти сюди? Ох, дайте Іскрі розуму, нехай мовчить! -Так

Темно-коричневому нічого не залишалося робити, як провести її в печеру, де він жив з Іскрою. На щастя палева взяла себе в лапи, перестала панікувати. Як тільки біла увійшла, кішечка вклонилася їй

-Ось, дивися бабуся. Тут живу. Живу тут зі своєю дружиною Іскрою, з нашими синами Вихор, Яструб

Біла кішка кинула погляд на весело граючих малюків - Це твої сини? Тобто ваші кошенята?

-Та Ваша Величність -скромно відповіла палева -Ми з Горіхом любимо один одного, у нас народилися кошенята

“Хвала предкам! Іскра, продовжуй у тому дусі” -Пробач, що не сказав тобі раніше про це. Я хотів, але Іскра виявилася такою забобонною. Взагалі ми вирішили приховати народження кошенят. Ти ж не злишся на нас?

-Ну Що ти! Як я можу злитися? Як мати я вас чудово розумію! Коли народилася твоя покійна матінка, моя дочко, я боялася її всім показувати! Вона не відразу з'явилася в таборі, тож я вас чудово розумію. Вихор та Яструб, які чудові імена. Впевнена ці імена дав ти, Горіх? Тільки ти так вмієш вибирати

-Так, ти маєш рацію. Я дав імена нашим синам. Іскра, повністю підтримала мене - впевнено відповідав кіт

-Як мати я вас розумію, ви боїтеся показати своїх кошенят. Як Королева я мушу запитати вас обох. Коли ви маєте намір розкрити свій секрет? Як не як Вихор і Яструб принци, а це означає, що вони претенденти

-Ну До трону їм ще далеко. Їм лише льона виповнилася. Я якраз умовляв Іскру повернуться до табору

-Іскра, ти згодна повернуться до табору? Показати свої, наших маленьких принців? Захід сонця буде дуже радий!

"Ще більше зрадіє Туман, він непритомний впаде коли побачить нас" подумки усміхнувся Горіх-Іскра?

-Я боюсь повертатися. Дозвольте мені ще побути тут? Вони до ладу на лапках не стоять. Зачекайте трохи

-Бабуся. Я думаю, що поспішати нам нікуди. Захід сонця може навпаки образиться. Він ледве звикнув до думки про молодших кошенят. А тут ще одне поповнення. Я думаю, що він цього удару не витримає. Справді, дай нам пожити поки що тут. Нехай ніхто не знає про малюків -пауза -Дозволь запитати, адже ти прийшла сюди з-за кошенят? Звідки ти дізналася про них? Хто сказав тобі? Тія? До речі, я її розкусив. Ти напевно сердишся на неї?

Іскриста Вода засміялася -Зізнаюся. Я прийшла сюди не тільки щоб тебе відвідати, а й перевірити інформацію про твоїх кошенят. Її приніс нам Вогонь. Він Коршуну передав, що в тебе тут сім'я. Я одразу кинулася її перевіряти. Що ж, ви батьки вам вирішувати, не мені вам вказувати. Одна порада, не затягуйте

“От паршивець! Помстився мені значить? Ну я йому поставлю потім!” розлютився кіт -Дякую тобі за розуміння

Іскриста Вода повернулася до табору. Горіх почав хвалити Іскру - Ти молодець, я вже боявся ти запанікуєш

-Я сама цього боялася. Так виходить, Вогонь нас здав? Він помстився тобі за твою розмову з його матір'ю?

-Виходить що так. Негідник дрібний! Мені варто було це передбачити. Потім із ним розберуся. Іскра, ти чула мою бабусю? Скільки будемо тут ховатися? Бабусі я довіряю, вона мовчатиме, а ось цей молодик немає. Він обов'язково знову розкаже про нас, але вже всьому табору! Я втомився тут ховатися, наче лиходій якийсь

-Горіх, як ти не розумієш, що я не можу зустрічатися з Туманом! Я боюся, що мої почуття до нього прокинеться. Я випадково проговорюся про малюків. Я цього не хочу! Прошу тебе не муч мене, давай залишимося тут жити!