Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Гармонія (2), Анна Стоун 📚 - Українською

Читати книгу - "Гармонія (2), Анна Стоун"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гармонія (2)" автора Анна Стоун. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 155 156 157 ... 188
Перейти на сторінку:

- Тобі щось потрібно?

- Хіба я просто не можу прийти до молодшого брата? – зігнула брову дівчина.

- Можеш. Але найчастіше ти приходиш не за цим! Що тобі потрібно?

- Ти змінився! Постійно сидиш у своїй кімнаті! У тебе є секрети?

- Ліла, кинь, які секрети! Мені просто краще тут думати!

- Але користі поки твої роздуми не принесли! Ми втратили кілька місяців через твоє перемир'я! І тому ми з радниками вирішили, що час із цим закінчувати! У нас уже є достатньо сил, щоб пробити оборону у Віджио, а потім повернути всі вкрадені Мої землі! Якщо ти не забув, батько віддав їх мені!

«Не твої, а моїх предків! Слизька ти тварюка!» - спідлоба глянув на неї Морл, усе-таки сівши в кріслі нормально.

- Ви вже вирішили? Провели збори без мене?

– Це для загального блага! Ми не зможемо діяти, поки ти не підпишеш наказ про наступ!

- Не підпишу! – відрізав молодий король.

- Тоді я сама самотужки захоплю ці землі! Мені вже сто років! Визнай, що я розумніший за тебе! Я б не допустила, щоб ті бранці втекли! Їх треба було вбити ще в особняку Локстерн, а не тягнути до Голдену!

- Ти ж знаєш! Мені були потрібні їхні таємниці!

- Вони собі краще язики відріжуть, ніж тобі щось скажуть! Скільки ти їх катував? Вони навіть біль терпіли! А тепер вони на Резенфорді замок будують!

- На притулку магів? Але ж люди побоюються цих місць!

- Вони розвіяли казки про світлих ельфів! Ніхто вже не вірить у їхнє існування! Вони всі вимерли сто років тому!

Морл важко зітхнув. Загалом вона мала рацію. Хлопець відійшов до вікна і подивився на грозове небо.

- Ми не повинні сидіти склавши руки! Нам потрібно виступити проти Мерліна та знищити повстанців! – продовжила Леліла. - Граф Карбрі зазнав поразки! Йому не вдалося вбити Гармонію! Ці двоє, як скалка в п'яті! Їх потрібно знищити насамперед! Вони повинні померти в муці та на самоті!

- Ти думаєш це вони таке створили з Карбрі? - ця новина трохи здивувала Морла. Останнім часом він намагався зосередитись виключно на імперії. Справи герцогства його не торкалися. Тим більше він намагався уникати розмови про Мерліна, Раду та Альбрехт.

- Свідків не лишилося! Я не знаю яким заклинанням їх знищили! Якби їх спалили, залишилися б сліди! Але вони, наче самі обсипалися прахом.

- Ти маєш припущення, яким заклинанням їх убили?

  - Ні! Я вивчала книги з магії у нашій бібліотеці, але нічого подібного не знайшла! Такий ефект може дати лише сильний вогонь, або… – Леліла замислилась. – Колись я вже бачила таке…. Мою матір убили у такий спосіб, і тоді теж не було слідів вогню!

- Ти говорила твоя мати померла від старості!

- Вона була безсмертна! Про яку старість ти говориш? Просто в одну мить її тіло постаріло, ніби вона була смертною жінкою, і... обсипалося порохом. – в очах Леліли спалахнула ненависть.

- Але ні Ради, ні Альбрехта тоді не було! Тоді вони не причетні до цього! Хто ж володіє такою сильною магією, що може зістарити людину за кілька секунд? У мене не вкладається у голові.

- За те Мерлін був… - прошипіла принцеса. - Він був на Землі і, мабуть, там навчився цього заклинання! Так що, Морле, вирішуй!

- Дай мені кілька днів на роздум!

За вікном пролунав оглушливий гуркіт грому. Затремтіли шибки.

- Три дні! Алеьвійсько готувати я почну вже зараз! Я надішлю в герцогство дезінформацію! Нехай чекають на нас за перевалом, а ми в той час нападемо з моря!

Морл згідно кивнув, і махнув їй рукою, сказавши цим, що хоче побути один. Коли двері за зведеною сестрою зачинилися, хлопець знову повернувся до вікна.

- Арел, ну де ж ти? Пройшло вже стільки часу з нашої останньої зустрічі! Розумієш, у мене немає вибору! Мені доведеться порушити перемир'я! Якщо за ці три дні ти не з'явишся ... - Морл подивився в далечінь, ніби шукаючи її поглядом. – Я підпишу наказ! Сорель Айстра батьківщина моїх предків! Я не віддам її!

 

1 ... 155 156 157 ... 188
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гармонія (2), Анна Стоун», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гармонія (2), Анна Стоун"