Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Мерзенна сила 📚 - Українською

Читати книгу - "Мерзенна сила"

347
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мерзенна сила" автора Клайв Стейплз Льюїс. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 158 159 160 ... 166
Перейти на сторінку:

…так на освітленому блискавицями вересовому пустищі кидали у зливу страшні пророцтва відьми — див. першу сцену Шекспірового «Макбета».


VI. 4


Стагірит — давньогрецький філософ Арістотель (384–322 до Р.Х.), який народився в місті Стагіра в Македонії.


Ґестапо (нім. Geheime Staatspolizei) — політична поліція у нацистській Німеччині, створена в 1933 р.


ОҐПУ (рос. Объединенное государственное политическое управление) — політична поліція в Радянському Союзі у 1923—1934 рр., попередниця НКВСіКДБ.


Пані Ґранді — персонаж із п’єси англійського драматурга Томаса Мортона «Нехай швидше йде плуг» (1798), яка стала уособленням обивательських уявлень про пристойність і громадську думку.

VII. ПЕНДРАҐОН

VII. 1


У своєму листі від десятого числа… — таке датування видається неможливим, адже в розділі V.2 Марків лист датовано 21-м жовтня, а Джейн написала свого листа на кілька днів пізніше. Порівнюючи перше британське і перше американське видання «Мерзенної сили», можна дійти висновку, що спочатку Люїс вирішив розпочати свою історію 1-го жовтня, але згодом змістив її на півмісяця вперед, можливо, задля більшої відповідності описам погоди. Якщо це справді було так, то далі автор, очевидно, не вніс у текст всі необхідні зміни. Див. також примітку до розділу V. 2.


VII.2


…я живу тут, наче той король із «Керді» — йдеться про книжку шотландського письменника Джорджа МакДоналда (1824—1905) «Принцеса і Керді» (1883). За сюжетом, син звичайного гірника Керді з’ясовує, що короля давно повільно отруюють, підсипаючи у вино отруйне зілля, і разом із королівською донькою постійно приносить йому хліб і вино.


Бробдінґнеґ— країна велетнів із Свіфтових «Мандрів Гуллівера» (1726).


VII. 4


Пітер Пауль Рубенс (1577—1840) — фламандський маляр, один із найвидатніших творців епохи бароко.


«Чорно-руді» — британська добровольча армія, яка у 1920-х рр. воювала в Ірландії проти «Шинн Фейну» — ірландської радикальної організації, що боролася за незалежність Ірландії; назва пов’язана з кольором уніформи бійців цієї армії.

VIII. МІСЯЧНЕ СЯЙВО НАД БЕЛБЕРІ

VIII. 2


«Радій, о ти, що спиш…» — трохи перероблені рядки (131—132) з Чосерового «Пташиного парламенту»; насправді там йдеться не про того, хто спить, а про того, хто читає.


…книжки про Керді — «Принцеса і гоблін» (1872) і «Принцеса і Керді» (1883) Джорджа МакДоналда. Див. примітку до розділу VI 1.2.


«Менсфілд-парк» — роман англійської письменниці Джейн Остін (1775—1817).


Пан Бультитюд — ім’я запозичене з книжки «Навпаки: урок для батьків» (1882) англійського письменника і журналіста Томаса Енсті Ґатрі (1856—1934), який видавав свої гумористичні твори під псевдонімом Ф. Енсті.


Еркер — виступ зовнішньої стіни з вікнами будинку у вигляді ліхтаря для поліпшення освітлення і збільшення площі приміщення.


Ольстер — колонізована протестантським населенням з Шотландії і Англії історична провінція, що охоплює частину Ірландії; згідно з британсько-ірландським договором 1921 р. більша частина Ольстеру під назвою «Північна Ірландія» залишилася в унії з Великою Британією, а менша частина була приєднана до Ірландії. В головному місті Ольстеру Белфасті народився і сам Люїс.


VIII.3


Гряде цар, який вершитиме справедливість… — див. Іс. 32, 1.

IX. САРАЦИНОВА ГОЛОВА

IX.2


Робітний дім — благодійний заклад, де бідним надавали оплачувану роботу за умови проживання в такому домі і підпорядкування його внутрішньому розпорядку; вперше з’явилися в Англії у XVII ст.


ІХ.3


Генеральна асамблея — вищий орган церковної адміністрації і судової влади у Шотландській Пресвітеріанській Церкві, заснований у 1560 р.


…за протокою — ольстерець МакФі походить, очевидно, з шотландської протестантської сім’ї, яка перебралася до Північної Ірландії наприкінці XVII ст. Виглядає на те, що він так і не позбувся давньої «ольстерської» звички говорити про Шотландію як про країну «за протокою», хоч і живе тепер в Англії, де доречніше звучала б фраза «на північ від кордону».


Ковенантери — радикальні протестанти (шотландські пресвітеріани) під час громадянської війни середини XVII ст. в Англії.


«В майбутнє, глупче, не варто поспішати…» — рядки з поеми «Бадонський пагорб», вміщеної у книзі «Таліесин через Лоґрес» (1938) — циклі віршів на артурівську тематику британського письменника, поета і літературного критика Чарльза Вільямса (1886—1945), активного члена літературного гуртка «Інклінгів». З-поміж багатьох натхнених Вільямсом мотивів, що зустрічаються у «Мерзенній силі», чи не головною є думка про древній ідеал (у цьому випадку Артурове Лоґреське королівство), життя в якому підтримує невелика спільнота людей (товариство з Сент-Ен).


Роберт Бернс (1759—1796) — шотландський поет.


Пендраґон Лоґресу — у перекладі з валлійської pendragon означає «керівник», «провідник». За Ґальфрідом Монмутським, Мерлін надав цей титул батькові Артура Утерові. У середньовічній артурівській літературі Утер був єдиним, хто носив титул пендраґона, який, очевидно, у спадок не передавався. Назву «Лоґрес» виводять з валлійського Lloegyr, так валлійці називали країну, яку з ІХ-Х століть стали називати Англією (Angle-land, «земля англів»), чи, принаймні, ту її частину, яка пов’язувалася з королем Артуром. У присвячених артурівській тематиці поемах Чарльза Вільямса традиція «товариств Лоґресу» має радше сучасний, ніж давній характер, тож ідея перенести пендраґона Лоґресу у XX століття належить, очевидно, самому Люїсові. Втім, цілком можливо, що він запозичив цю ідею з роману англійської письменниці Евелін Андергіл «Стовп пилу», опублікованого в 1909 р.


IX.4


Барон Корво — псевдонім англійського романіста Фредріка Ролфа (1860—1913), про літературний стиль якого Люїс писав: «Навряд чи мені доводилося коли-небудь бачити ще більший педантизм у поєднанні

1 ... 158 159 160 ... 166
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мерзенна сила», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мерзенна сила"