Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава одинадцята. Антон

 

— Антоне! Мені потрібен мій ноутбук. — серйозним тоном заявляє мені Юля щойно зайшла в кімнату.

— І тобі доброго ранку! — увесь хороший настрій в момент щез щойно я побачив незадоволене обличчя дівчини. 

— Добрим ранок стане лиш тоді коли в мене у руках буде мій ноут. А доти він геть не добрий, Тошенько! — роздратовано промовила дівчина.

— Юль! Що за мухам тебе з самого ранку вкусила! — обурливо запитую я.

На годиннику показує о пів на восьму ранку, а дівчина вже чимось не задоволена. Не виспалася можливо.

— Ця муха зветь...,— дівчина різко затуляє рота рукою та біжить з кімнати. Вибігаю за нею й бачу як зачиняються двері у ванну. Й після з ванної починають долинати не дуже гарні звуки. Через хвилин десять дівчина відчиняє двері. Обличчя червоне, очі сльозяться, а зачіска пошарпана.  

— Ти як? — стурбований зовнішнім виглядом та станом здоров'я дівчини запитую. У відповідь мовчання.

 Випроставши спину дівчина підходить до однієї з шаф на кухні дістає з неї чашку та наливає собі води. Випивши дві повні чашки води дівчина підіймає на мене свій важкий погляд.

— Ти обіцяв що сьогодні ми поїдемо до мене за моїми речами. А ще мені потрібно заїхати на роботу за ноутбуком та деякими паперами, — спокійно говорить злегка охриплим голосом.

— Просто зараз хочеш їхати? — запитую не приховуючи свого невдоволення. Так я планував сьогодні поїхати з Юлею по її речі та не з самого ж ранку. 

— Так Антоне зараз! Потім в мене ще купа справ.

— Яких це ще справ? 

— Тих які тебе не стосуються.

Через пів години ми вже сиділи в моїй машині.

— Якби мене не починало нудити за кермом постійно я б поїхала на своїй машині. Тому не усміхайся так! Бісиш! — пробурчала Юля.

— Добре як скажеш! То яка в тебе там адреса? — задоволено шкірячись звертаюся до дівчини.

Юля говорить адресу й після того більше від неї слів я не чув всю дорогу до її дому. Лише перед входом у підїзд дівчина знову заговорила іте лиш для того, щоб спинити мене.

— Е! Ні!  Ти залишаєшся тут в низу. Чекати на мене в машині. Я сама підіймуся у  свою квартиру зберу потрібні мені речі та спущуся вниз. 

— На якому поверсі ти живеш? — здійнявши голову до гори оглянув новобудову швидким поглядом згори вниз.

— На 12. А  що? — запитує трошки збивати з пантелику Юля.

— А  що я не дозволю матері моєї дитини таскати важкі сумки чи валізи! Тому я підіймаюся з тобою. Хочеш ти цього чи ні! Все ходімо, — і просто таки силоміць заштовхую дівчину в під'їзд доки вона не встигла сказати щось проти. Добре що перш ніж спинити мене Юля відчинила двері в підїзд. 

Ліфтом ми підіймаємося на дванадцятий поверх будинку. Юля насупившись мовчить і нічого мені не каже, навіть тоді коли я без її дозволу проходжу в середину квартири.

— А в тебе тут досить затишно! — говорю трохи пройшовшись квартирою.

Квартира у дівчини простора. Гарно оформлений інтер'єр, та вдало підібрані до нього меблі. Як я розумію у квартирі дві кімнати одна Юлина інша гостьова ще є роздільно туалет та ванна кімната теж досить простора та світла. Кухня з невеличким столиком у кутку, великим холодильником та кухонною стінкою з широкою поверхнею для приготування їжі. Все виконано в чорно білих тонах. Всюди окрім Юдиної кімнати чисто та охайно. В Юліній кімнаті я помітив безлад та вмебльованість.  В її кімнаті багато квітів у горщиках. Є поличка з книгами яких я налічив близько п'ятидесяти. Ще помітив гірлянди, велике просторе двох спальне м'яке ліжко, шафа з речами. Хоч в кімнаті і є багато всього та загальна атмосфера мені імпонує.Те що я спочатку назвав безладом ним мені вже не здається.

— Все я готова! 

Обертаюся й бачу Юлю поруч з якою стоїть величезна валіза та на додачу велика дві великі сумки з речами.

— І ти збиралася тягти це все сама!? — шоковано запитую пробуючи підняти одну сумку яка містить в собі кілограм десять що найменше.

— Я не збиралася брати стільки всього, але якщо ти вже тут, то я вирішила...

— Взяти з собою усю шафу?   — перебиваю дівчину.

—  Це навіть не половина! — починає сміятися  з мене Юля. — До того ж тут не лише одяг, а й взуття, засоби особистої гігієни, трішки косметики. Ну і ще кілька дрібничок. І взагалі щоб ти знав ось цього всього, — вона обводить пальцем валізу з речами вистачить лише на тиждень. А потім я сподіваюся що нарешті зможу повернутися додому.

— Чим тебе мій дім не влаштовує — ображено запитую. 

— Тим що він твій! Ну все ходімо? А то нам ще в ресторан заїхати встигнути потрібно, — по діловому говорить Юля.

— Ходімо.

— Так я швиденько туди й назад, а ти чекай на мене тут! Домовились? — запитує дівчина стоячи біля машини.

— Домовились, — кидаю у відповідь та залишаюся чекати на дівчину на стоянці біля ресторану. 

Спершись на капот автівки дивлюся вперед себе. У голові порожньо, а в середині якось неспокійно. Оглядаюся по сторонах й не помічаю нічого підозрілого роблю глибокий вдих через ніс та повільний видих через рот. Помічаю дівчину що прямує в мій бік. Гарна висока струнка брюнетка в коротких шортах білого кольору та в напівпрозорій сорочці.

— Щось ти довго.

— Вибач, робота. Доки владнала всі робочі питання.

— Розумію. Ну що ж їдьмо! Нам по дорозі треба заскочити ще в одне місце це не на довго, а потім вже нарешті до мене додому. — говорю заводячи двигун машини.

— Добре. 

— Виходь! — Відчиняю дверцята з боку Юлі та подаю руку пропонуючи допомогу.

Дівчина недовірливо та все ж приймає допомогу. Вибравшись з машини дівчина оглядається навкруги.

— Куди й навіщо ти мене привіз? — запитує дівчина все ще тримаючи свою руку на моїй.

— Ходімо! — стискаю руку сильніше й тягну дівчину за собою.

— Цікава атмосфера. Та я всеодно не розумію де ми. 

— Ми в друкарні. Мені потрібно забрати деякі робочі папірці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 15 16 17 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"