Читати книгу - "Сни Морфея , Tалі Птах"

Оресту ще рано було їхати додому. Цілий день він мусив бути під наглядом лікарів, оскільки побічна реакція на перехід, тим паче перший, могла проявитись не одразу. Поки хлопчик відпочивав, Лорі вийшов з палати.

Біля апарату з кавою на нижньому поверху Деванс почув знайомий голос і обернувся. В лікарню зайшов Алекс Моро. Сорочка його була просічена кров’ю, а до шиї прижата хустка. Вигляд його був змучений. Очі червоні від безсоння, обличчя якось нерівно поголене, а ремінь на штанях не продітий у дві шлейки. Лорі залишив каву і підбіг до друга.

— Що трапилось? — збентежено спитав лікар і сильніше прижав рану, — з якою вовчицею провів ранок?

— Дуже смішно, — буркнув інженер.

В той ж момент підбігли медсестри.

— Хочеш, я зашию? — спитав Деванс  

— А ти вмієш? — усміхнувся Моро.

— Дуже смішно, — відповів лікар.

У прийомному кабінеті Лорі обробив руки, надів рукавички і почав процедуру.

— Так і хто тобі таку помітку зробив? Ого, — Лорі роздивився поранення. 

Шматок шкіри був майже відкусений.

— Моя дитина, — відповів Алекс.

— Рей? — не повірив Деванс.

— У нього аура стрибнула, — пояснив інженер, — Ніби щось вселилось в цю дитину. Я намагався його заспокоїти, але щось пішло не по плану.

— Він з нянею дома?

— З шофером завіз його в школу. Там його улюблена вихователька сьогодні. Думав посплю трохи, а після обіду до Ліри поїду. А він вчепився в мене і кричав так, що захрип.

— Бідненькі, — прокоментував лікар і завершив процедуру.

Трохи помовчав Лорі додав:

— Ти уяви, як йому важко і страшно. Він з цим світом не може розібратись, а його кидає в інший. Ми ж цього не бачимо, а він відчуває коливання часу.

— Не нагнітай, — сказав Моро і хмуро глянув на друга, — Я і без того знаю, як йому важко. Хоч би він був першим рівнем.

— Першим завжди легше, — погодився Лорі.

— А твій що? — поцікавився Алекс.

Лорі з гордістю розповів, як легко Орест переступив поріг, який трофей здобув, якого поводаря зустрів і як вони відвідали музей. Моро зацікавлено слухав.

— Пішли, я проведу тебе. Поспиш тут, відпускай шофера, — сказав Лорі і зняв рукавички.

Алекс не заперечував, вдома він так не виспиться. Лорі повів Моро в свій кабінет і розклав диван.

Алекс подякував і слухняно ліг на подушку. Майже одразу він провалився в сон. Усю минулу ніч Моро змушував себе розпізнати у запаленій маячні що є маячня, що є сон, а що галюцинації. Тепер йому снився якийсь морок. Неприємний, глухій, липкий і сирий. І як би він не боявся його, все одно Моро радів цій тиші, якої йому так бракувало вночі і зранку. За дві години чоловік відкрив очі. На стіні, за столом Лорі, висів вловлювач сну, який лікар повісив як декорацію. Проте він був робочим. Крізь сон і пилину в очах, Моро розгледів одне сіяюче око, яке так пильно дивилось на нього. Ніби у сонному паралічі, чоловік не міг рухатись. А око ставало більшим і ближчим. Алекс спокійно лежав, чекаючи, поки це пройде. Але око почало поглинати інженера і він провалився у чорну роговицю. Серце билось галопом, руки спітніли, а ноги заніміли. Він майже не міг дихати. І знову крики. 

Моро перелякано підскочив з ліжка і в два стрибка залишив кабінет Деванса. Коротким сповіщенням Алекс подякував другу і повідомив, що їде до дітей.

В корпус Аїдовців Моро влетів з Реєм на руках. Коридори знову хотіли його поглинути і спіймати, від чого чоловік міцніше притискав сина до себе. Наразі Ліра лежала під крапельницею і з кисневою маскою. Говорити вона не могла. Тому Алекс увімкнув невеликий проектор з мультиком, де не було чути слів. Рей, закусивши гумову качечку, Лежав поруч і дивився разом з сестрою.  Як би важко йому не було, Рей, як старший брат, щиро любив Ліру і вів себе чемно і тихо поруч з нею. 

А інженер тривожно і неспокійно одними очима оглядав кімнату. Над ліжком висів амулет базового зразка. Він погано впорювався навіть з такою задачею, як вловлювання аури чи блокування її. Проте зараз він змінив колір і хитнувся. Моро помітив, що Ліра спить. Чоловік вибіг в коридор.

— Покличте когось, у Ліри аура концентрована, — гукнув він черговій медсестрі.

Через хвилину збігся персонал. Ліжко викотили і повезли по коридору.

— Ми перевіримо її на аурометрі, якщо вона дійсно концентрується, ми введемо її в кому, щоб вона не зробила перехід, — сказав один з лікарів, коли Ліру увезли, — Однак знайте, перехід вона зараз не готова зробити і може того не пережити. Серце не достатньо окріпло після останньої операції. Їй б почекати ще місяць. Повернеться сюди тільки її тіло. Однак і тоді вона не факт що переживе – аура може спалити її. Мушу сказати, що оптимістично ми не налаштовані. Ви самі знаєте, ця дитина не простий пілігрим.

Моро обернувся на Рея, який, розхитуючись, стояв обличчям до стіни. Ніби метелик, хлопчик махав руками, наче крилами.

— Робіть все, що вважаєте за потрібним. Тільки тримайте мене в курсі, — попросив Алекс.

Перехід Ліри без пластин в голові може призвести до повної втрати дитини у Царстві. Чоловік вийшов з корпусу і зв’язався з адміністрацією. Цієї ночі хтось має чергувати біля Рея.