Читати книгу - "Муза, Настя Пуст"

* Олег з Кирилом після того випробовування ледь стоять на ногах.
В душ черга , холодильник пустий..
Як тут...!!

Командир: Кирил Арендаренко 
Вам лист

Кирило: лист?від кого?

Командир: Олена якась ,  фамілія не вказана 

К: господи сестричко..
* Шепоче він собі під носа..
Не хотів він визнавати того але дуже сумував за Оленою.
Ще за її віршами..які не читає кожного вечора по три штуки  вже майже 4 місяці..

* Прочитавши лист..хлопець почав плакати.
Ні сльози він не стримував , майже пів року без рідні , а тут ще таке відверте, тепле..і щире письмо від найріднішої сестрички , як тут стримати сльози?

Олег: ей ти що нюні розпускаєш?
Це такий спосіб в туалет через верх сходити?
Там зараз Ващенко говорить виходе скоро..

Кирило: та ні ..я..я..

Олег: ти воїн чі москаль?!
А ну ка збирись !
* Сказав він стряхнувши його за плечі

К: ось..
* Він простягнув йому лист..

* Олег теж заплакав..від щирості того листа.
Хлопці плакали в "обнімку"
Так і не повечерявши.