Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

 

Екран погас, а Іра сиділа непорушно, все це переварити в голові, їй здалося, що голова вибухне. Що з цим всім робити? Місія, дар, спадок. Це навіть розказати немає кому. Цю ситуацію навколо навіть немає з чим порівняти, ніхто не дасть відповідь на запитання, яких з кожним днем перебування тут стає все більше. Тільки їй здалося, що вже більш менш все наладилося, так ні одна проблема накладається ще більшою. Екран знову засвітився, знову з'явився прапрадід 

 

Я так думаю, що ти ще сидиш. Послухай Смарагдику, так склалося, що тебе обрали небеса, і від цього не втечеш. Прийми це як подарунок, а не як вирок. Повір, все в твоїх руках,  ти справишся.  А зараз йди і поспи, завтра ти це по-іншому будеш сприймати.

І знову екран погас, а Іра встала та пішла до ліфта. Піднялася ліфтом в спальню, впала на ліжко та провалилася в сон.

Сонце розбудило Іру, заглядаючи в кімнату через ранкові шибки, виграючи сонячними зайчиками по підлозі, розбігаючись по стінах, пестячи своїм м'яким теплом її долоні, зазираючи в сонні очі ніжно просило зустрічати новий день в Міжсвітті.

Яхо сидів на терасі, попиваючи каву, на столі лежав записник та ручка, мабуть щось мудрував.

Доброго ранку, Яхо. Давно не спиш?Привіт, я майже не спав. Якщо чесно, я в шоці. Твій дід щось знав, але як він це все заховав у всіх під носом. Взяв збудував цей дивовижний маєток, який для всіх пам'ятник, що потрібно оберігати, але ніхто не здогадався, що в них під ногами мільярди легрів. А що він тобі сказав?Це ще загадковіше ніж маєток.

Вона ще хотіла щось сказати, але увійшов Фома та сказав:

Доброго ранку. Пані до вас юрист, просить пропуску в маєток. Надавати?Доброго ранку, Фома. Так , веди в кабінет. Яхо ходи зі мною послухаєш.

 

Іра присіла за стіл, Яхо на диван, очікуючи гостя. За кілька хвилин в кабінет зайшов чоловік років сімдесяти, хоча Іра вже розуміла, що йому десь зо сімсот років.

Доброго ранку, пані Ірина. Мене звати Керсам , я нотаріус вашого прапрадіда , прийшов вам зачитати останню йогоо волю та передати право наступні документи. Дозвольте присісти?Так, пане Керсам, присідайте.Отже, давайте приступимо до оголошення останньої волі Олександра Атаман, - розпочав нотаріус, - я , Олександр Атаман, будучи при ясному розумі, в присутності нотаріуса Керсам Ксемо та Фоми Веліана, заповідаю все своє майно, яке знаходиться в Міжсвітті, а саме: маєток, і все що в маєтку, кошти на банківькому рахунку в сумі один мільйон легрів, зареєстрований патент "Гібридна магія". Також я заповідаю рахунок та кошти на ньому, що знаходиться на Землі, номер іі ключ до рахунку. Цей заповіт зареєстровано в реєстрі, набуває чинності з моменту його проголошення. Пані Ірина Атаман, я вітаю вас , це дуже гарний дарунок.Дякую пане Керсам, я маю щось підписати?Так, прошу поставити підпис ось тут і тут. Все, тепер ви законна власниця. Після того як покину маєток, магічний захист на сто відсотків налаштується на вас, і тільки ви можете надавати дозвіл на вхід до маєтку. Цей магічний контур може пройти лише Володар, або тільки по запрошенню від вас. Всім гарного дня, якщо буде щось потрібно звертайтеся - мої послуги оплачені ще на двісті років. До побачення.

 

І він пішов , а Іра  з Яхо присіли біля документів.  Їх цікавив патент. Що це за гібридна магія. В описі до патенту було вказано, що при поєднанні магії з технологією, при чому будь-якою, вироблений продукт зберігає свою форму, якість, структуру до ста років в новому стані, різниці, який продукт також немає.

Цього не може бути, - тільки й сказав Яхо, - це техномагічна революція. Іра ти ж розумієш, що стала власницею того , що на тисячоліття змінить хід історії.Яхо, спокійно. Я не збираюся поки що відкривати світу цей винахід. Ми маємо це самі перевірити. Або точніше ти, бо ти маг і розумієш з чим маєш справу, а я ніфіга не розумію про що йде мова. Тому для початку пропоную вивчити документацію. І будь ласка не кажи мені ні про які революції, бо ти навіть не знаєш, що означає це слово для мене, на жаль це слово для мене ототожнюється з смертями і бідою.Вибач, я не хотів тебе образити, і ти ж мені нічого не розказувала про себе, а я б хотів знати про тебе трохи більше.Так, це потрібно. Давай перейдемо в сад, я бачила там альтанку, попрошу щоб нам накрили там обід, розкажу про себе.

 

Надворі  вже було спекотно, альтанка була  розміщена в саду поміж яблунь  та  черешень, які гарно її затіняли. Їсти, якщо чесно не дуже хотілося, але Іра зважала на те, що Яхо чоловік, і йому потрібна їжа. Оллі накрила дуже апетитний стіл, посередині столу пиріг з рибою, із духмяною рожевою скоринкою, салат з різних овочів, запечена молода картопля,  смажене м'ясо, сік, водичка. Все на вигляд дуже апетитне, тому Іра не втрималася і наклала собі всього потроху.

Ну що ж Яхо, я розповім тобі про себе. Я з України, я не знаю як тобі сказати, до якого світу належить моя Україна, народилася і живу в місті Хмельницький, в мене є мама, бабуся та вітчим. В моїй країні зараз біда, вже третій рік йде кровопролитна війна, гинуть люди, руйнуються будинки, людські життя. А все розпочалось десять років назад з революції, під час якої загинуло багато молодих людей, вони поклали своє життя в надії, що настане справедливість, мир. Але мені здається, що чим далі від революції тим дальше до справедливості. На війні загинув мій двоюрідний брат, в нього залишилася мама, моєї подружки чоловік зараз на передовій, в сусідньому місті Старокостянтинові, є аеродром, так ось вони відчули з першого дня війну, коли їх почали бомбити в досвіта, і тепер час від часу або ракети або шахеди літають над головами. Я не можу так переказати словами, що я відчуваю,, але зараз вже почну плакати, -  і справді Іра розплакалася, їй стало так жалко себе, своїх рідних, українців, які через чиїсь брудні гроші стали пішаками на полі битви.