Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Навіщо. What For 📚 - Українською

Читати книгу - "Навіщо. What For"

1 060
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Навіщо. What For" автора Марія Старожицька. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:
день независимости. Свободен и от меня, и от Тёмки, катись на все четыре стороны. Украинский праздник не празднуешь, так есть повод напиться.

Червонець

— Ну все же пьют, все, война кругом, беда…

Тетяна

— Жили как люди, только кредит на машину выплатили — отдал, самый щедрый нашелся — вон она со спиленной крышей теперь ездит, пулемет из нее торчит. Ты эту войну сам призвал, сам выпросил, вымолил у своей рассеюшки, ешь ее теперь, пей, пока не лопнешь, любуйся, пока глаза не вылезут!

Мартинов

— Уважаемая, не знаю как вас по имени-отчеству…

Тетяна

— Татьяна. Без отчества.

Мартинов

— «Итак, она звалась Татьяна»… Вы можете принести нам водки?

Тетяна

— Я из-за водки этого из дому выгнала.

Мартинов

— И совершенно правильно сделали. Пьяный солдат помогает врагу. Но есть повод — мы не сдали город. И сегодня же освободим его полностью. Здесь будет справедливая власть и полный порядок. Наши братья и сестры достойны лучшей участи, чем была у них при бандеровской власти.

Тетяна

— Да что ты мелешь! У нас у власти все те же, что и были. Они все это и затеяли, чтобы у кормушки удержаться, дальше Путину жопу лизать, миллионы наши кровные красть и по Европам-Америкам ездить! Помощнички, понаехали тут...

Червонець

— Таня, молчи, прошу тебя, уходи скорей.

Мартинов

— Да что я, зверь какой? С тупыми бабами не воюю. Принеси нам водки и вали с богом. А кстати, чего приходила? Шпионишь, сука?!

Тетяна (Червонцу)

— Ключи от хаты дай. В село с малым поеду. Там пока тихо. Юрка своих везет и нам место в машине есть.

Червонець (шукає по кишенях і выддає зв`язку ключів)

— Ты того, осторожнее, может, сейчас уже и начнется...

Мартинов (пересмикує затвор)

— Давай, рассказывай этой укропской шпионке, что, где и когда начнется, рядом тут и ляжете. Я вам над гробие установлю — жили счастливо и умерли в один день. Внуки потом обзавидуются. Если появятся.

Тетяна

— Ну и стреляй. Стихи он читает. «Я к вам пишу, чего же боле. Что я могу еще сказать. Теперь я знаю, в вашей воле меня презреньем наказать».

Мартинов (опускає автомат, до застиглих Тетяни з Червонцем)

— Вали, сучка, пока я добрый. А ты иди водку найди. Из-под земли, шахтер, нароешь.


4 сцена


Тесей (гортає стрічку новин)

— Комбат «Донбасу»… В Іловайску біда, є поранені, частину вивезли вертольотом… Кличе на допомогу, аби підтримали артилерією, Генштаб тільки обіцяє… …Пікет, наче сьогодні, дружини, матері, друзі, біля міністерства оборони… Так, подобається, поширити на своїй сторінці, розмістити в групі… — Ну, в Генштабі все знають і без мене… І немає в мене там друзів… …Грошей пораненому... Однокласниця просить, можу і надіслати, на нашого Колю схожий… Ні, не він… …Дитячий будинок, вивезли під Київ з-під обстрілів, потрібний одяг, памперси… Малюки кричать ночами й лякаються, як лусне кулька… …Збирають на снайперський приціл. Великі гроші. Ні, і не просіть, це — для вбивства. Війна це вбивство. Вбивати одурманених телебаченням наївних людей — злочин. При цьому політики зустрічаються і тиснуть один одному руки… Ні, таки війна має бути справою військових... ...О, знову Іловайськ — хлопці кажуть, в них Сталінград. Тобто, оточення, котел, і в ньому кілька тисяч наших бійців...


5 сцена


Звук вибуху. Двері класу відчиняються, Лавр тягне пораненого в ногу Велеса. До нього підбігає Стрілка з бинтами та кровоспинною губкою.


Велес

— Главное, понял же, что летит и что в меня, и как ноги отнялись, стою, пока не упал… Но, вроде, осколок вытащил, больше нет…

Стрілка

— Що там?

Лавр

— Жити буде.

Велес

— Хорошо, но недолго.


Стрілка розрізає штанину, перев`язує дійсно неглибоке поранення.


Велес

— Вот теперь сама и зашивай. У меня другой формы нет.

Стрілка

— Все одно була розірвана, а поки б ти стягав, крові б натекло.

Велес

— Бесхозяйственная ты, Стрелка… Кто тебя замуж возьмет?..

Слон

— А у нас специально для такого штанины на липучках.

Лавр

— Як у вас все так добре, чому ти один тут з нами, а не вся ваша армія?

Слон

— Это не ко мне. У меня все проще — повоевать захотелось, приехал.

Стрілка

— А одружитися не хочеться? Теж можна повоювати, на сімейному фронті…

Слон

— На тебе? Давай, согласен. Хоть прямо сейчас! Вот подозрительного Лавра свидетелем, Поэт для истории зафиксирует. Бинта только на фату отмотай...

Стрілка

— Ні, я, як Велес сказав, «бесхозяйственная», ну і про тебе нічого не знаю…

Слон

— Солдат по призванию, родился в Одессе, типичная еврейская семья. Играл на скрипке, рисовал

1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Навіщо. What For», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Навіщо. What For"