Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Анхела, Донья Беатріс, Ісабель.

З’являється Дон Хуан.

Дон Хуан

Сестра! Чарівна Беатріс!

Донья Беатріс

Ми зачекались вас.

Дон Хуан

Оце сюрприз! Явили ласку небеса Тому, кого жде осяйна краса. Я заздрю сам собі, однак, Сказати чесно, не збагну ніяк, Чим я, пробачте вже за щирість, Таку, сеньйоро, заслужив прихильність. Собі я заздрю й водночас Ненавиджу себе я через вас: В мені вирують два чуття, Я повен заздрості і каяття.

Донья Беатріс

Зізнання ваше це приємне. Не хочу суперечити даремне, Але чому тривалий час Ви змусили мене чекати вас? Мене забули ви, можливо? Чи, може, це для вас не так важливо? Ви щастю заздрите своєму Чи маєте в душі якусь дилему І каєтесь, що усміх долі Не помічали з власної ви волі? Таке принаймні відчуття Від слів про заздрість вашу й каяття.

Дон Хуан

Образити вас не хотів. І певен, ви не матимете гнів, Словам довірившись моїм: Я в дона Мануеля був, із ним Обговорили вдвох мерщій Його від’їзд раптовий.