Читати книгу - "Бентежна кров, Джоан Роулінг"

— Асклепій,— відповів Страйк.— За римською легендою, після смерті перетворився на сузір’я Змієносця. Бог-цілитель.

— Це пояснює зміну дат, еге ж? — спитала Робін.— І зрозуміло, чого бідний Талбот так заплутався! Він намагався всіх розкидати по зсунутих датах за Шмідтом, але не виходило. А інші астрологи, яких він читав, так і керувалися гороскопом на дванадцять знаків...

— Авжеж,— перебив її Страйк,— і божевільний тип від того поїхав ще більше, так-так.

Його тон ніби казав: «Це дуже цікаво, але не важливо». Робін дістала з-під себе «трійку дисків» і неуважно придивилася до карти. Тепер вона так добре розумілася на астрологічних символах, що одразу впізнала Марс у Козерогу.

— А в тебе як справи? — спитала вона.

— Ну, завтра прийде стільки людей, що церква не вмістить, тож Джоан раділа би. Я дзвоню сказати, що виїду назад до Лондона у вівторок.

— Тобі точно не треба затриматися?

— Сусіди обіцяють дивитися за Тедом. Люсі запрошує його трохи пізніше приїхати до Лондона. А в тебе які новини?

— Гм... згадую... я закрила справу Листоноші,— відповіла Робін.— Здається, наш ведучий навіть розчарувався, коли дізнався, хто його переслідувач. А от його жінка страшенно зраділа.

Страйк рохнув.

— Тож натомість ми взяли справу брокерки,— провадила Робін.— Нічого осудного між чоловіком і нянькою поки що не сфотографували, але гадаю, чекати недовго.

— Ти заслужила на дуже велику відпустку, Робін,— грубувато мовив Страйк.— Не знаю, як тобі дякувати.

— Та ну тебе,— відповіла вона.

Невдовзі по тому вони поклали слухавки.

У номері раптом стало темно. Сонце опустилося; обриси міста тепер нагадували монструозний готичний палац. Робін увімкнула нічник і озирнулася на ліжко, закидане гороскопами й картами таро. З погляду Страйкового скептицизму, малюнки Талбота здавалися карлючками в щоденнику підлітка — ні до чого не ведуть, і намалювали їх винятково з любові до чудес.

Позіхаючи, Робін поскладала ксерокопії і сховала до сумки, сходила в душ, у піжамі повернулася в ліжко й зібрала колоду таро, складаючи карти по порядку й перевіряючи, щоб жодна не загубилася. Не хочеться, щоб у прибиральниці склався в голові образ людини, яка лишає в готельному номері карти таро.

Уже майже сховавши карти в коробку, Робін раптом сіла й почала їх тасувати. Вона була надто втомлена, щоб робити рекомендований у буклетику до колоди розклад на п’ятнадцять карт, але з ретельного вивчення Талботових нотаток знала, що іноді детектив шукав відповіді всього-на-всього у трьох картах: перша означала «природу проблеми», друга — «причину», а третя — «рішення».

Хвилину потасувавши карти, Робін перевернула першу карту й виклала її у коло світла від нічника: «принц чаш». Оголений блакитнувато-зелений чоловік осідлав орла, який пірнав до води. В одній руці чоловік мав кубок зі змією, у другій — квітку лотоса. Робін дістала з сумки «Книгу Тота» і прочитала значення карти:

Моральні риси людини, зображеної на цій карті,— хитрість, прихована жорстокість і вправність. Він дуже потайний і в усіх своїх проявах — митець.

Їй негайно спав на думку Денніс Крід: свого роду майстер убивства.

Робін перевернула другу карту: «четвірка чаш», або ж «розкіш». Зі ще однієї квітки лотоса струменіла вода в чотири кубки — цього разу золоті. Робін зазирнула в книгу.

Карта вказує на Місяць у Раку, і це — її власний дім; проте сам Рак так розміщений, що йдеться про певну слабість, про занурення в жадання.

Це що, карти таро критикують її за потяг до комфорту? Робін окинула поглядом кімнату-коробку, а тоді перевернула останню карту.

Знову чаші та знову лотоси: двійко переплетених риб ллють воду в золоті кубки, що стоять на поверхні зеленого озера.

Кохання... Ця карта також вказує на Венеру в Раку. Вона показує гармонію між чоловічим і жіночим началом у найширшому сенсі. Йдеться про ідеальну, мирну гармонію...

Робін кілька секунд роздивлялася карту, а тоді поклала її до перших двох. Всі — чаші. Наскільки вона знала після вивчення «Книги Тота», чаші означають воду. Що ж, вона — в курортному містечку, куди колись виїздили «на води»...

Робін потрусила головою, хай навіть ніхто її зараз не бачив, повернула карти до коробки, лягла в ліжко, виставила будильник і вимкнула світло.

46

Де той язичник гордий припочив, Захований у тінь біля струмка: І був це він — той, що давніш гнітив Прекрасну Уну...

Едмунд Спенсер, «Королева фей»

Цілу ніч Робін прокидалася від тривожних снів. Марилося, ніби вона знову задрімала за кермом, проспала та прийшла до галереї, а виставка Сатчвелла вже закінчилася. Щойно о сьомій задзвонив будильник, вона примусила себе встати, помилася, одягнулася і, щаслива залишити безликий номер, зі спакованою сумкою попрямувала до готельної їдальні, пофарбованої у задушливий брудно-зелений колір, де поснідала мюслями й кавою.

Надворі її зустрів свіжий, але хмарний день. Холодне срібне сонце ледь пробивалося з-за хмар. Поклавши сумку до «лендровера», Робін пішки рушила в бік Королівських мінеральних ванн, де в одній із зал мала відкритися виставка Сатчвелла. Ліворуч від Робін розкинувся мальовничий парк Джефсон-Ґарденз із рожевим фонтаном, який ніби зійшов з карт таро Кроулі. На його вершечку виднілося четверо резервуарів у формі пласких мушель.

...йдеться про певну слабість, про занурення в жадання...

«Ти вже сама як Талбот»,— строго сказала собі Робін. Вона пришвидшила кроки і прийшла до Королівських мінеральних ванн навіть зарано.

Будівлю щойно відчинили; від скляних дверей ішла молода жінка в чорному зі