Читати книгу - "У пошуках легенди Книга 1 "Неймовірні пригоди", Yu Lee"

– Гадаю, він знав, що використовувати цей спосіб, щоб змусити мене повернутися, можна було тільки в крайньому випадку і лише коли новини справді беззастережно важливі. Плюс до всього інформацію про війну та хворобу батька донесла до мене саме ти, думаю в цьому і було завдання. А інакше він втратив би мою довіру, яка зараз і так сильно впала через всю цю правду з драконами. Так він хоча б тримав при мені свою людину і маючи інформацію, якою ти поділилася, я серйозніше поставився до його сигналу, ніж якби не знав цього, – посміхнувся Нік.

– Ну і на закінчення хочу сказати, що інші ж дрібниці на кшталт магічної стихії принца, його другого імені Ніколас, а також словесного опису та дитячого портрета просто доповнили загальну картину.

– Я на ньому, до речі, гарненький, – вже відверто розважався Нік.

– Скромності вам не позичати, Ваша Високість. Але не можу не погодитись, ви і зараз гарненький – посміхнулася я, а він в цей час окинув мене оцінюючим поглядом.

– А тобі пасує твоя уніформа. Здивований, що ти не в штанях, але вона трохи не підходить для такого заходу, – несподівано сказав він мені.

– Ну Ваша Високість, будьте ласкаві! Іншого вбрання немає, моя найпристойніша сукня, яка до вас пасує, все ще не доставлена до Альянсу, – хоч здібності іронізувати, у мене нікуди не зникли, і то добре.

– Ти до мене у будь-якому вигляді пасуєш, хоч у сукні, хоч без неї. Але тепер я тебе хоч впізнаю! – посміхнувся він ще більше, поглядаючи на всі боки.

– Кого ти там виглядаєш?

– Дивлюся, чи ніхто не дивиться на нас, – відповів він.

– А якщо дивляться? – не розуміла я.

– Ну, а коли дивляться, то вони побачать це, – сказав він і легко поцілував мене. 

Від цього нерозважливого і безневинного поцілунку в мене всередині все скипіло. Можливо це через те, що ми були в бальному залі палацу і навколо повно народу, а може через те, що я давно чекала цього поцілунку, або все ж таки нагрянуло усвідомлення, що мене поцілував принц.

– Що ти робиш? – обурилася я.

– Те, що хочу! – просто відповів він. – Я ж у себе вдома! – посміхнувся Нік.

– Але ж…, – почала я.

– Але я навіть радий, що ти сама все про мене розкрила, – раптом сказав він. – Дуже багато в моєму житті було таємниць. Може це привід почати жити більш відкрито і чесніше. Я зараз! – видав він, і залишивши мене, пішов у бік свого батька.

– Що він задумав? – не розуміла я його дій.

****

– Алістер! – побачив його король. – Ти нарешті вирішив відвідати наш захід! Я радий, що ти прийшов синку, – посміхався він йому всіма своїми зморшками.

– Так батьку, я прийшов, але не тільки для цього. Ще я хочу тобі повідомити щось важливе, – сказав він серйозно.

– І що ж це? – здивувався король, але при цьому посміхався.

– Я вирішив, що готовий одружитись. Так, я точно маю намір це зробити! – сказав він серйозно. Всі гості, що стояли недалеко від них, почули це і затихли, щоб докладніше дізнатися про що йдеться.

– Давно я чекав від тебе цих слів, – радів його батько. – І хто ж твоя обраниця? Звідки вона?

– Це принцеса, а незабаром і королева свого народу. До її королівства досить складно потрапити, – сказав він.

– О, як і очікувалося від мого сина, – радісно заплескав у долоні Король, і гості його підтримали оплесками та радісними вигуками, а молоді дівчата розчаровано охнули.

****

Я тим часом продовжувала сидіти на своєму місці, а за кілька хвилин всі почали радісно плескати в долоні.

– «Що там відбувається? Через що такий гвалт?», – стало мені цікаво і я вирішила підвестись. Я бачила як Нік щось говорив своєму батькові, але він був надто далеко від мене, тому я не розчула про що конкретно йдеться і вирішила підійти ближче.

– Ти чула? – говорили панночки неподалік мене. – Принц тільки-но повернувся і вже хоче одружитися.

– Так, ще й на якійсь заморській принцесі з прихованого королівства, – відповіла їй друга.

– Зрозуміло де він пропадав усі ці роки, – підхопила третя і захихотіла.

Почувши цю розмову, все довкола мене ніби помутніло.

– «Як одружується?», – запитувала я себе. – «Так це був прощальний поцілунок?», –Не розуміла я взагалі що діється. – Отже, цей принц вирішив просто погратися зі мною! – прийшла я до висновку і розлютившись сказала це вже вголос. – Ну, тримайся, зараз ніяка магія і ніякий титул тебе не врятує! – я взяла всю свою рішучість у кулак і попрямувала крізь натовп у бік, де він мав бути. Я прямо відчувала, як всередині мене вирує полум'я, і ​​мені варто було не аби яких сил стримувати його і не давати вирватися назовні. Підійшовши до краю захопленого натовпу, я вже могла чути про що вони говорять, і почула…

– Моя обраниця, сильна..., трішки самовпевнена..., але  найпрекрасніша..., з почуттям відповідальності і дуже хоробра.... Вона надзвичайна і мені з нею добре. І коли вона поряд я не хочу, щоб ми розлучалися ні на мить. Я її дуже кохаю і вважаю, що така як вона і має бути королевою, щоб захищати цю країну та її мешканців, – сказав він королю, на що він кивав і просив його якнайшвидше їх познайомити.