Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Як ти смієш очорнити моє ім'я, зраднику! -Огризнувся другий принц, блідо-рудий -Ти втік від нас. Ти не підкорився наказу нашого батька, через тебе зірвалося весілля, спорідненість двох сильних племен! Тобі невідомо, що нам довелося пережити! У нас була війна, через тебе! Через твою втечу. Навіщо ти зрадив нас?

-Я не хотів тікати. Я не збирався тікати. Але терпіти батьківське приниження, примусового шлюбу я не зміг! Я не шкодую про те, що втік із рідного племені. Рік я не знав жодних принижень, до мене ставилися як до свого! Банда яка прийняла мене до себе, нічим не дорікали мені! Їм було начхати що я волоцюга!

-Ти завжди був ганьбою для нашої родини -похитав головою старший -А що стосується тебе, одинак ​​Квітка?

-Я з лісу, з далеких країв! Там ставилися до мене як до рівного. Я не належу племені, я навіть у них ніколи не бувала, ви перше плем'я, що трапилося мені на шляху. Я вважала, що племена гостинні, виявляється це не так! Ви вистачаєте кожного незнайомця і звинувачуєте його в тому, чого він не робив! Вас навіть не цікавить, де він був у день вбивства вашого Короля! З Яскравим я познайомилася в тій банді, вони прихистили мене на деякий час, щоб я набралася сил після довгої подорожі. З дня виходу з банди я більше не бачилася з Яскравим. Вдруге я його побачила у вашій печері. Будучи в банді я не знала про те, що він принц! Я не знала, що в нього є інше ім'я, Яскраве Сонце! Яскравий каже правду, я ніколи не чула про ваше плем'я. Мій ліс знаходиться надто далеко звідси. Усі племена неможливо знати напам'ять!

-Ви тільки їх послухайте! Які вони слова, які розповіді. А ви знаєте, що злочинець завжди голосно плаче на похороні, щоб відвести від себе підозру! Ну і що мені з вами робити, шпигуни-вбивці? Чи не підкажіть?

-Те, що ми шпигуни, потрібно ще довести! Твої слова порожні! -Рікнула чорна -Як у вашому племені можна довести свою невинність? Я чула, що в деяких племенах, щоб довести свою невинність, треба з кимось побитися! Де ваш найсильніший воїн, нехай вийде до мене. Я йому покажу свої потужні зуби та пазурі

-О, Ви чули? -Засміявся світло-рудий -Наша одиначка-мандрівниця вимагає найсильнішого воїна!

-Не дури Квітка, ти не знаєш на що напрошуєшся! Наші воїни сильні, з ними ніхто не зрівняється!

-Ти Погано мене знаєш. У моєму лісі, в моїй банді мало хто насмілювався кидати мені виклик. Тільки одному воїну я поступалася силою і спритністю - чорна згадала про час коли будучи підлітком вона в силі поступалася Горіху. Можливо, кішка трохи прибрехала, бо не зовсім дорослими могла впоратися, але хіба Яскравий повинен про це знати? -Покажіть мені сміливого воїна, або серед вас немає сміливця який битиметься з кішкою?!

-Хочеш сильного воїна? Буде тобі воїн! -зашипів блідо-рудий, кіт назвав чиєсь ім'я, і ​​з натовпу вийшов величезний кіт, вищий за самих принців. Яскравий помітно занервував -Ну що одинак, готовий битися з ним!?

-Відмовся від своєї витівки. Цього кота ніхто не може перемогти, тільки Ураганний Вітер сильний проти нього

Принцеса проігнорувала слова рудого, звернулася до старшого принца - Перш ніж почнемо битися. Що я отримаю, якщо переможу над ним? Ти відпустиш нас із племені і забудеш про наше існування!

-Вас? Я думав, ти б'єшся тільки за свою невинність. Брату Яскравому Сонцю доведеться окремо доводити свою невинність! Якщо ти переможеш нашого Воїна, то я відпущу тебе з племені, згодна?

Рудий смикнув вухом -Нехай Квітка бореться за себе, я ж борюся за себе. Якщо я виграю, то піду замість неї! Якщо ж програю, роби зі мною, що хочеш. Тільки дивись не обдури нас, Ураганний Вітер! Згоден?

-Не люблю колись за мене все вирішують! Я хотіла боротися і за себе і за Яркого, але якщо він уже прийняв своє рішення, хай сам за мене бореться. Що мене чекає у разі мого програшу, як вбиватимеш?

-Вбивати? -Задумався старший -Ніяк. Ти мені подобаєшся. З характером, я таких сміливих кішок ще не зустрічав – пауза – Я прийняв своє рішення! Якщо ви переможете в бійках, то я вас обох відпущу. Якщо програє Яскраве Сонце, я його особисто стратю, ковтку перегризу, щоб іншим не кортіло, а зроблю це прямо на твоїх очах, щоб ти бачила смерть свого друга. Якщо ж програєш ти, Квіточко мій, то станеш моєю дружиною, моєю Королевою! Ти будеш матір'ю моїх первістків. Всі кішки, що тут живуть, вони нудні, вони навіть не намагаються чинити опір. А ось ти, по очах бачу, будеш чинити опір до останнього. От тільки в тебе нічого не вийде. Тому що ти прямо зараз, тут даси свою згоду на моє рішення! Якщо програєш, з власної волі будеш мене задовольняти, приносити мені задоволення! Будеш терпіти всі знущання над собою з мого боку. Мені не потрібна повністю слухняна дружина, я дозволю тобі виявляти свій характер, тільки зі мною ти будеш ніжною, турботливою та терплячою дружиною принца!

Над табором нависла тиша. Квітка розуміла що зараз вирішується життя Яскравого, який хоч і здавався кішці занудним, він як не як врятував її життя, більше того, якщо кішка програєш, змушена все життя бути дружиною тирана і народжувати від нього кошенят. краще б сиділа у таборі”

Першим відповів Яскравий -Я згоден з твоєю умовою щодо мене. Мені не подобається умова для Квітки!

-Я згодна! -Сухо вимовила кішка -Якщо виграю піду без перешкод. Якщо програю, я вся твоя, принце

-Чудово! -Засміявся кіт -Так як ти зголосилася першою битися, приступай, доведи свою невинність!

Співплемінники поступилися місцем посередині табору, утворюючи свого роду арену для битви. Ось тільки ніхто тобі умови не ставив. а виходить випробування це ще дрібні пустощі, в порівнянні з тим з чим доведеться зіткнутися Воїн дійсно перевищує моїх колишніх супротивників. величезного кота!? Не смій виявляти свій страх. Використовуй усе, що ти вмієш, принцеса Квітка!”. Битва почалася як тільки величезна кицька, до його нещастя кішка була дуже спритною. , вдавала що хоче на нього накинеться, це дуже дратувало кота, кілька разів він намагався зловити її. одноплемінники були незадоволені таким уявленням чорної одиночки, пізніше їм стало подобається її чудеса. від неї будуть гідними спадкоємцями на трон!”. кішка стрибала, тікала від воїна, він трохи втомився, але не мав наміру здаватися поодинці.