Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

Ураганний Вітер переможно посміхнувся, не вловив нічого дивного в її голосі - Мені подобається твій настрій! Добре. Яскраве Сонце у твоїх лапах. Завтра ти сама вб'єш його. А сьогодні вночі, ти станеш моєю дружиною!

Яскравий не міг повірити в слова Квітки, він не вірив, що кішка справді погодилася на умову принца, що вона справді завтра своїми лапами вб'є його. Бранців відвели до гостьової печери, де могли відпочити

-Повірити не можу, що ти погодилася? Я вважав що ти набагато кращий за мого брата. А ти виходить така сама

Квітка хмикнула -Скажи спасибі, що я врятувала тобі життя, невдячна. Думаєш мені легко зробити вибір? Що я мала вибрати, свою честь чи твоє нікчемне життя? Я не забула як ти мене врятував

-Що? То ти справді не погоджувалася? Чекай, ти щось задумала? Чи можу я чимось допомогти?

-Нарешті дійшло до тебе. Мене ніхто не змусить опуститись перед тираном, я це зробила щоб відтягнути твою смерть. Є одна ідея, але не знаю чи вийде. Ти нічого не роби, чекаєш тут. Батьки допоможіть

-Предки? Ти молишся предкам? Не знав що одинаки вірять у Предків. А може, ти не одиночка?

-Питання потім. Готуємось до нашої нелегкої ночі. Гарний початок моїх подорожей, буде що згадати

-Що ти приблизно вигадала? Попереджаю з Ураганним Вітром жарти погані, краще одразу померти, ніж терпіти його знущання! Я повинен був здогадатися, що мій брат відмовиться від своєї умови!

-Припини перелічувати. Ніхто не міг передбачити такого. Я мала хоча б подумати про таке. Ех, казав мені наставник, що завжди потрібно передбачити всі можливі варіанти, я якось не замислювалася над цим

Настала ніч. За наказом Ураганного Вітру, Квітку відвели до його печеру, де він був готовий ближче познайомиться зі своєю норовливою дружиною -Доброго дня Квіточка мій. Відпочила від бою? Попереду на тебе чекає бурхлива ніч з твоїм чоловіком. Чекаю не дочекаюсь коли зможу підійти до тебе ближче. Скоро ти станеш моєю

Чорна хитро посміхнулася - Перш ніж зробити мене своєю, ти спочатку отримай наді мною перемогу. Думаєш я так легко здамся у твої лапи? Схилюсь перед твоїм грізним виглядом? Не сміш мене! Ти погано знаєш таких як я -кішка стала в бойову стійку -Я покажу тобі де твоє місце. Думаєш що ти тут найголовніше? Зіркові предки не пробачать тобі такого. Рано чи пізно на тебе чекає їхнє покарання, повір воно тебе наздожене

-Ось як ти заговорила паршивка! Мені треба було здогадатися, що ти щось задумала! Такі, як ти точно не здаються так легко. Ну нічого, я тебе швидко поставлю на місце, ти ще пошкодуєш про свої слова!

Печера світло-рудого була досить просторою, у ній можна вільно пострибати під час битви. Принц із шипінням кинувся на чорну, а вона як завжди відскочила убік. - Мені цікаво, хто з вас двох убив свого батька? Може, розкажеш мені перед своєю смертю? Чому твій брат Холодне Серце не суперечить тобі. А може, це ви обидва вбили свого батька? Це ж наскільки треба любити владу, щоб убити батька?

-Тобі яке діло, одинак!? Я і мій брат до смерті батька непричетні. Його вбив хтось інший, хто ми цього не знаємо. Плем'я вимагає вбивцю. А ви просто вчасно потрапили до наших лап. Мій брат зрадник, він втік із племені, підвів батька, зганьбив наше плем'я! А ти, ти ж одинак. Тебе ніхто не шукатиме, кому ти потрібна?

-Раз одинак ​​означає нікому не потрібна? У мене між іншим була родина. У моєму лісі залишилися мої друзі, моя сім'я! Не всі одинаки відповідають своїй назві. Я нещодавно стала одиночкою-мандрівницею

-Досить балакати! Не втрачатимемо часу. Мені вже не терпиться зробити тебе моєю дружиною, приступимо!?

Коти зчепилися, почали шипіти, кусатися, дряпати один одного. Світло-рудий був старший за Квітку і сильніший. Але й чорна принцеса не була з боязкої десятки. Через хвилини вони відстрибнули в сторони, важко дихаючи, на пащі вирваний шматок вовни, кров текла по морді, з ран, які отримали від пазурів один одного. Обидва люто шипіли, смикали хвостами. Трохи віддихавшись, вони знову вчепилися один в одного, цього разу кішці вдалося болючіше вдарити кота, він від болю відскочив назад. Чорна не гаючи часу накинулася на нього, завдаючи йому пекельного болю, кіт від безсилля впав на землю, якось захищався лапами, кішка застрибнула на нього -Хочеш жити, віддай наказ, щоб нас без перешкод відпустили! Якщо цього не зробиш, я тебе прикінчу. Навіть якщо я помру, то помру з гідністю. По очах бачу, ти ще не збираєшся померти! Відповідай!

-Добре! Твоя взяла. Потрібно було вас ще раніше вбити! Даремно я спокусився на тебе. Не думав що одинак ​​дасть мені відсіч. Злізь з мене! А то охоронці якщо побачать нас у такому становищі, засумніваються у моїй силі! -Чорна з недовірою зістрибнула з кота -Їй, хто там при вході, увійдіть! -Один із охоронців увійшов, схилився -Цю одиначку і її дружка, мого брата Яскравого Сонця відпустіть без перешкод з племені. Вони це заслужили

Охоронець здивувався наказом принца. Незабаром Квітка та Яскрава бігли стрімголов голову геть із табору, з племені

-Не думав що тобі це вдасться! Ти перемогла Ураганного Вітру! Повірити не можу. Ще жодна кішка не наважувалася суперечити моєму братові, а ти. Схиляюся перед твоєю сміливістю та розумом. Ти прекрасна, Квітка

Відбігши на пристойну відстань, коти зупинилися, щоб віддихатися -Невже ти в усі сумнівався? Ти мене знову хочеш образити? Скажи спасибі, що я про тебе не забула! Все, я свій борг тобі віддала, йди!

-Що? Стривай-похитав головою-Ти що мене проганяєш? Адже це не чесно! Я допоміг тобі. Адже я за тобою прибіг. Я залишив банду щоб тебе знайти, тобі допомогти! Взагалі-то ти мені сподобалася, самотня Квітка!

Чорна принцеса округлила очі “От справи. Сподобалася йому? Що він про мене знає? Ні, то не піде! Взагалі я думала створити свій клан або плем'я, а вже потім створювати свою сім'ю! Ох, він усі мої плани руйнує” - Сподобалася? -Засміялася кішка -Ти ще скажи що закохався в мене! Я не вірю в кохання! Мій брат також обіцяв любити свою покійну дружину до смерті. А потім не дотримав свого слова і двічі одружився! А мій племінник теж присягався одній у коханні, а з іншою одружився! Як після цього вам, кота довіряти? Ніяк!