Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

-А де твій хлопець? - питаю, як щойно підійшла 

- Та вони кудись з хлопцями поїхали - сумно каже та киває головою на місце против себе, щоб я сіла 

- Ну то й хай! Чому ти сумуєш одразу. Він же не в Китай полетів - хочу підняти їй настрій 

- Та я не через це. У нього до дня народження залишилося п'ять шість днів. У мене досі не готовий подарунок. Я навіть не знаю що дарувати! І не дуже знаю, що йому подобається. - прикривши очі каже 

- Та придумаємо щось! - підбадьорюю її 

-Ася, справа в тім, що я не зможу купити йому там або браслет з натурального серебра, або поїздку в якусь країну, те чого хочуть такі хлопці. У мене немає таких грошей..- по її щоці скотилася сльоза - І мій подарунок буде - ніщо! - і вже по іншій щоці сльози 

Я встаю з місця та сідаю біля неї та обіймаю 

-Але ж він тебе покохав. Не дивлячись на те, що грошей у тебе не так, як у нього. Так, можливо ти не подаруєш йому золотих гір, але я впевнена, що ти знайдеш що подарувати. - починаю витирати її сльози, але тепер на моїх очах застигли сльози 

- Мене он взагалі, ніколи ніхто не кохав - кажу натягуючи посмішку та витираючи сльози - і навіть змирилася. А в тебе закохалися, ти у когось постійно в серці, на думці, в душі. Ти отримала найголовніше щастя! Тому давай, не ний тут про те, що грошей у тебе нема, щось придумаємо! - кажу а по щоці сльоза. Тепер Соня мені їх витира. 

- А що ви тут у обіймах сидите - чую голос позаду. Знайомий голос - Назар! Вони ж поїхали! 

Ми мовчали, бо навіть не знали, що казати, бо на наших обличчях було видно наш стан. 

-Ви чого мовчите? - знову питає 

Він обходить стіл і сідає проти нас. 

-Подивіться на мене - каже 

Ми довго вагаючись, але все ж таки вирішили підняти очі. Як тільки но він побачив їх, то на його обличчі одразу заграла паніка

-Вас хтось образив? Щось хтось сказав? Покажіть мені його! Що трапилося ? - занепокоєно питає. І раптом я чую, як хтось минає стіл з мого боку та сідає проти, біля Назара. Я піднімаю очі. Як же було неочікувано. Даня! 

-Нічого не трапилося. Просто серіал обговорюємо.- кажу опустивши очі 

-Я в це не повірю.- мовить Назар 

-Ну прийдеться. І взагалі он Соня, піклуйся про неї - кажу встаючи зі стільця. 

-Ась- зупиняє мене Соня 

Я махнула головою в знак відмови, і пішла звідси 

Вийшовши з їдальні мене ззаду хтось відшукнув. Я обертаюсь та бачу Мельника 

-Ми будемо проект робить? Питаю, бо в клуб з хлопцями хочем - мовить

- Та не обов'язково! Я можу все сама зробити - з натягнутою злою посмішкою

- Ха, по географії? Несміши! Ти в тій географії, як я в балеті. - сміється з мене

Я розвертаюся та збираюся йти до класу. Пройшовши кроків п'ять, знову ця персона зупиняє спереду 

-Ти що, образилась?- з насмішкою питає 

-Відвали від мене - гримаю

-Так що по проекту? - знову це питання

Я зупиняюсь та кажу:

-Я не буду його з тобою робити. Зараз я йду до вчителя і попрошу її щоб нас відправили до інших пар. Нарешті сидіти з тобою не прийдеться. 

- Клас. Ну добре. - та йде 

Нарешті! 

За хвилинку я вже прийшла до класу. Я згадала, що зараз географія. Тому в класі спитаю. Після дзвінка до класу зайшла Наталія Миколаївна. Я швиденько підходжу до неї 

-Наталія Миколаївна, можете будь ласка, розсадити мене з Мельником, і змінити партнера для виконання проекту. 

- Савчук, чому раптом? - обурено питає

- Не спрацювалися - кажу наполегливо 

Вона подивилася на мене хитро

-Мельник, а ну йди сюди! - кличе його

Той хмуро встає та наближається до нас.

-Даня, а ну глянь на неї - киває на мене. Ми з Данею стояли і нічого не розуміли. Я спочатку думала може мені почулося, бо в класі шумно, але ні 

-Навіщо? - питає 

- Ну подивися! - каже йому

Він обертається та дивиться на мене 

-І ти дивися- тепер уже звертається до мене 

Я піднімаю погляд на нього. Ми стоїмо і дивимося один на одного. Все ж таки він дуже гарний, його очі, ніс да все! Поки ми дивилися один на одного, він наче вивчав кожен міліметр мого обличча

-І довго на так стояти? - нарешті питає Даня, дивлячись ще досі на мене.

-Поки не зрозумієте, що ви хочете працювати разом і закохалися! - спокійно каже