Читати книгу - "Врятована коханим, Маринка Черемних"

Тимур вийшов з ванної в самому рушнику, який був низько обмотаний навколо його пружних стегон. Я швидко пройшлася поглядом по його тілі. Прес, загорілий торс, широкі плечі, біцепс... Ой матінко...

Я мовчки встала, взяла з валізи коротеньку чорну піжаму, лосьйон для тіла та без жодного слова оминула його і закрила двері ванної на ключ. Тільки у душі я змогла нормально видихнути та зовсім трішки позбутися збудження, яке накрило мене ще у спальні. Ретельно витерлася рушником, одягнула піжаму та намазалася лосьйоном з ароматом ванілі.

Поглянула на себе в дзеркало: синця на щоці немає, на руках теж. Тіло в нормі, все так як я і люблю- круглі бедра, ледь помітний живіт, не надто вузька талію та гарні груди другого розміру. Я провела руками по талії. І уявила, що мої руки зараз замінюють міцні та гарячі долоні Тимура. Заплющила очі і в не найпідходящий момент, коли мені вже треба виходити з ванної, мої соски затверділи від чергового збудження. Чорт, от про що я взагалі думаю?!

Так, все, зібралася з силами та пішла лягати спати... з чоловіком. Я видихнула, відімкнула двері ванної та вийшла з опущеними очима в підлогу. Ух ти, який же шикарний коврик, просто неймовірний! Поклала тюбик з лосьйоном у валізу та повернулася до ліжка. Тимур лежав на іншій частині ліжка без футболки. Боже... Сподіваюся, що хоча б у білизні. Я могла просто собі спокійно пройти до ліжка, але ж ні, мені чомусь захотілося повиляти стегнами. Виляючи ними надто сміливо, я відкинула частинку покривала, залізла та лягла на спину, при цьому Тимур не зводив з мене погляду з того моменту, коли я вийшла з ванної.

Я закрила очі та подумки посміхнулася, почувши, як чоловік важко видихнув та вимкнув лампу на тумбі. Темнота. Я відкрила очі та трішки повернула голову вліво. Він лежав до мене обличчям, я не бачила його, а лише чула як він спокійно дихав. Думаю, що він вже заснув. Тому я нащупала телефон на тумбочці, зменшила яскравість телефону, відкрила замітки.

Часто, у підлітковому віці, я писала вірші, мені це завжди допомагало відволіктися та викинути всі погані думки з голови та насолоджуватися цим процесом. Тому ці рядки свого нового вірша я присвятила Тимуру. Я завтра ж перепишу вірш на аркуш від руки та покладу непомітно... на кухню, точно:

Я хочу від тебе малюка,

Може сина, а може, й дочку,

Разом жити, нікуди не поспішаючи,

І дарувати тобі щоночі.

Я хочу жити в обіймах твоїх, 

Я осередок наш сімейний запалю,

Я хочу вмирати від щастя,

Коли почую перше слово: "Агу".

Чекати надвечір тебе з роботи,

Обіймати на ходу, як увійшов,

Ах, як радісно ці ноти

Чути: "Мамо, папуля прийшов!".

І закинувши її на плече,

Нашу радість- татову доньку,

"Тату, ну тату, ну підкинь же іще,

Поцілуй мене потім в щічку".

Ти, мабуть, дуже втомишся,

Все одно тебе обійму!

За собою мене ти потягнеш,

І до вуст твоїх тихо прильну.

Як я хочу з тобою бути завжди,

Як хочу ростити нашу доньку,

А потім, через дні та роки,

Подарую тобі і синочка.

Ти, мабуть, уже знаєш

Але ще раз тобі повторю:

Коли поруч ти- спокійно,

Я кохаю тебе! Просто кохаю!

В мене сльози на очі навернулися, коли я ще декілька разів перечитала цей вірш. Чуттєві рядки цього вірша пронизали мою душу. Серце вже давно належить Тимуру, тому, це ніщо в порівнянні з цим віршем. Я просто висловила все, що я хочу відчувати з ним, що хочу прожити з ним решту свого життя. Але, чи пробачить він мені, що я його так трішки відштовхнула від себе? Сама лише думка, що ні, розриває моє серце на маленькі шматочки.

А зараз я поклала телефон назад та заплющила очі. 2:40, а сон не йде. Я повернулася обличчям до чоловіка та розглядала його у темряві, хоча мені навіть і трішки не було його видно. Тимур спить, вже давно, і тому я вирішила, що можу дозволити собі провести рукою по його гладкому волоссі. Легенько провела по ньому та спустила руку до вуст. Такі ніжні, пухкі, солодкі, наполегливі... Я востаннє доторкнулася до них та прибрала пальці. Могла ще багато розповідати про його частини тіла, але все ж вирішила спробувати заснути.

Поклала руку собі на бік та видихнула. Раптом... Тимурова рука лягла мені на поперек під покривалом та притягнула до себе

- Ой...- пропищала я та трішки зажмурилася від тьмяного світла лампи, яку Тимур включив. Ми лежали близько один до одного, очі чоловіка палали

- Ти спеціально це робиш?- прохрипів Тимур мені на вушко та потягнув за мочку

- Та що ж я таке роблю?- тихо запитала я та ще щільніше притиснулася до нього

- Це протизаконно!

- Що?- Тимур з усією серйозністю заглянув у мої очі та промовив:

- Протизаконно виляти своїми сексуальними стегнами та так солодко пахнути- я задоволено посміхнулася та поклала руки на його шию

- Я сьогодні так само буду ними виляти, але вже при інших чоловіках- він гучно видихнув

- Я тебе замкну у номері та сам піду до керуючих. А ти, будеш сидіти тут та думати над своєю поведінкою- я пирхнула, а Тимур ліг на спину та посадив мене собі на торс. О Боже... він надто сильно збуджений

- Я прокинуся раніше за тебе і замкну тебе, щоб ніякі жінки не витріщалися на тебе- він стиснув мою майку у кулаки та майже поклав мене собі на груди