Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

Джин приходила коли випадала така можливість, приносила трохи хліба, молока, одяг, але головною її метою було якомога краще навчити їх мови та звичаям.

Всі разом вони протрималися до зими.

Вже цілих п'ять місяців чужаки ховалися у ворожому їм світі під носом у драконів, збережені небувалим везінням і своєю наставницею.

... Але, як водиться - всьому приходить кінець, а на зміну везінню, завжди, абсолютно завжди приходять випробування, пройшовши крізь які ти, можливо, заслужиш наступну удачу, а можливо полетиш вниз.

  З настанням холодів Атаван став навідуватися рідше, і від цього їх зустрічі стали ще більш палкими. Владика був все ще заворожений нею, їх пристрасть приваблювала його все сильніше. Він навіть зізнався їй, що прив'язався більше розумного, що він рахує дні, коли зможе забрати її з собою. Джин теж прив'язалася до нього, але по-своєму. Атаван доставляв їй задоволення - вона намагалася догоджати йому в свою чергу. А одного разу, Джин навіть здалося, що вона закохана в Атавана, тому що раділа його появі, їй було добре з ним, дівчина відчувала його захист, і в кінці кінців він просто подобався їй як чоловік, а ще вона не криючись мліла перед його істинним драконом.