Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Дивиться мої папери!

Косме

Мабуть, хоче підказати Нам послужливо та чемно, Де лежить оте, для чого Ти вернувся, щоб даремно Ми не гаяли тут часу.

Дон Мануель

Я збентежений! Це вперше, Хоч не був лякливим зроду, Почуваюсь так непевно.

Косме

Ми ж зі страхом нерозлучні!

Дон Мануель

Косме, кров холоне в мене, І стає волосся дибки! Кожна мить, як подих смерті: Горло здавлює, мов зашморг, Наче ніж, вціляє в серце! Та невже скорюсь я страху? Ні, негайно – бачить небо! — Спробую розбити чари!

(Наближається до доньї Анхели й хапає її за руку.)

Жінка, ангел ти чи демон — Ти в руках моїх, і марно Сподіватися на втечу.

Донья Анхела

(убік)

О нещасна! Він навмисне Розіграв від’їзд майстерно, Щоб мене перехитрити.

Косме