Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Я здивований побаченим горіхом. Ласкаво просимо до табору, радий, що ви повернулися. Я не знав що ви разом

Іскриста Вода з посмішкою підійшла до них - Горіх, я дуже рада що ви все ж таки вирішили прийти. Захід сонця, пробач мені. Я давно знаю про родину Горіха. Я обіцяла нікому не казати. Сім'я дуже боялася повертатись

-Тепер зрозуміло чому ви час від часу ходили до Водоспаду, мені потрібно було здогадатися - засміявся кіт, уважно подивився на хлопчиків. - Вихор і Яструб вони старші за Златолапку та Білорівку? Їм по три місяці?

-Так Король. Хлопчики старші за наших маленьких принцес. Ви приймете нашу родину? Чи приймете наших кошенят?

Захід сонця уважно подивився на Іскру “Навіть не віриться, що вона тепер дружина Горіха, яка любов була у Тумана та Іскри. Треба ж, Вихор точнісінько схожий на Тумана, тільки маленький. Хіба це так буває? -Про що ти питаєш, Іскра? Звичайно, ми приймемо вашу родину, і хлопчиків назвемо принцами. Бо вони по крові горіха є принцами. Тепер нашим кошеням будемо з ким гратись. Я негайно повідомлю про ваш прихід!

Захід сонця коротко оголосив племені про повернення Горіха та Іскри, а також оголосив про поповнення в сімействі.

З нори для матусь вийшла Тиха Ніч, її зацікавили вигуки одноплемінників, кішка озирнулася

-Принцеса Тиха Ніч, вам не варто було покидати нору -звернулася до неї Листя -Уявляєте Вашу Високість, Горіх повернувся в табір, не повірите з ким! З Іскрою, у них виявляється кошенята їсти, сини! Отак радість яка! -Світло-коричнева вдала що вперше дізналася про кошенят -Тепер у маленьких принцес з'являтися друзі! Хвала Предкам, Королівська родина поповнилася кількома принцами та принцесами!

-Як це чудово. Я впевнена всі діти подружаться з синами Оріха.

-Не хвилюйтеся. Король Захід сонця з любов'ю прийме онуків своєї покійної сестри. Вам краще повернуться в нору

Тиха Ніч повернулася до нори. Листя задумалося над питанням принцеси “Що якщо Тиха Ніч має рацію? Як це сприйме Захід сонця? Як би він не почав бачити в синах Оріха ворогів для Тумана та Ока. Великі предки не допустіть війни між родичами. Нехай вони мирно вирішувати кому правити після заходу сонця, прошу вас!

Вихор та Яструб швидко звикли до зміни обстановки. Вони змогли потоваришувати з дітьми Заходу, Оком і Вітрогонкою, хоч Зірка спочатку була проти знайомства між кошенятами. Потоваришували діти лише після серйозної розмови Заходу та Зірки. Місячна Сльоза була дуже рада появі нових членів сім'ї. Іскра спочатку намагалася не звертати уваги на Туману та Тиху Ніч. Чим частіше вона спостерігала за теплими стосунками молодих батьків, тим більше злилася на Тумана “Що він у ній знайшов? Чим вона краща за мене?”. Горіх відчував себе незручно в таборі, за час проживання у Водоспаді, кіт звик до тиші, до звуку води, що спадає, за дзюрчання річки, яка йшла від Водоспаду. У таборі темно-коричневому цього не вистачало. Крім того, кіт відчув, що Іскра перестала їм цікавитися. Раніше фіктивне подружжя розмовляло, разом їло, разом гралося з синами. Нині вони роблять все окремо. Горіху навіть здалося, що палева закинула виховання синів. Одного разу принц побачив якими очима Іскра спостерігає за ідилією родини Тумана, тоді його й осяяло “Не просто так ти сюди прийшла. За Туманом ти скучила! Мав я здогадатися ще тоді, яким же дурнем я був! Невже мої старання, підтримка були марними? Як ти могла Іскра? Чим я гірший за Туман? Не допомогли тобі наші розмови, не допомогли”

Горіх звернувся до Листя за порадою, адже вона єдина в таборі, хто знає всю правду. Годівниця Іскри залишилася у Водопаді зі своїм вихованцем - Важка у вас ситуація - відповіла лікарка Горіху, почувши його проблему - Мені теж здалося дивним. Адже ми стільки часу ховалися у Водопаді, ніхто не знав про вас. А тут раптом Іскра сама попросилася до табору. Не сподобалося це мені. Твоя версія цілком реальна

-Скажи мені, Листя. Невже я даремно весь цей час був із нею? Допомагав, підтримував, виховував її кошенят. Невже після всього нам доведеться розлучитися? З того дня, як ми повернулися сюди, Іскра перестала мене цікавити. Раніше ми хоч розмовляли, а зараз вона навіть у мій бік не дивиться. Сяде і спостерігає за Туманом та Тихою Вночі. Мені боляче спостерігати за цим. Вона мої почуття вбиває до неї!

Світло-коричнева дуже добре розуміла принца - Я не розумію Іскру. Що їй ще потрібне? Таких, як ти мало. Хтось погодиться їй допомагати з чужими дітьми. Та ще й з дітьми від свого суперника? У тебе велике та добре серце. Ти переступив через себе і зробив те, що іншим здасться ганьбою. Мені поговорити з нею?

-Марно -похитав головою -розмовляв я з нею вчора. А вона, "все добре, тобі все здалося". Що здалося? То що вона цілими днями може дивитись у бік Туману? Я хоч зараз готовий піти звідси! Тільки хлопчаків зраджувати не хочу! Я не рідний їм батько, але виховав як рідних, як я можу піти після цього?

-Не поспішай йти Горіх. Може все налагодиться? Ти приділяй більше уваги Іскрі, синам, все утворюється

-Не вірю я в це! Якщо за цей час нічого не налагодилося, то вже нічого не налагодиться! Вона там, майже кожного дня згадувала Тумана. Скільки разів я її заспокоював, скандалив, лаяв? Вона ніби не чує

-Тихіше ти. Не забувай, що ми в таборі, тут кожен може почути. Ти ж не хочеш, щоб усі дізналися?

-Я вже не знаю чого хочу. Раніше мріяв жити в коханні та спокій з Іскрою, створити сім'ю з нею, народити кошенят. Начебто все маю, а найголовнішого нема. Нема в неї любові до мене. Спочатку я втішав себе тим, що не настав час. А тепер перестав вірити в це кохання. Що у нас за сім'я така? Чоловік любить дружину, а вона ні

-Я з нею поговорю. А ти не поспішай іти. Горіх, я розумію, що не маю права такого говорити. Але Вихор і Яструб ставляться до тебе як до батька, їхнє перше слово було не “мама”, а “тато”. Вони прив'язані до тебе більше, ніж до рідної матері. Я б порадила тобі почекати, коли хлопчики підростуть, тоді ви їм все розповісте