Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Пан Ніхто 📚 - Українською

Читати книгу - "Пан Ніхто"

447
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пан Ніхто" автора Богоміл Райнов. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 174 175 176 ... 272
Перейти на сторінку:
очима по мансарді й подивився на мене: — То яка ж була відповідь?

— Що за відповідь?

— Ота, яку ви одержали сьогодні по обіді. Бо вам нема чого переконувати мене, що ви грали у піжмурки з моїми людьми тільки для того, аби випробувати мотор своєї машини.

Він замовк, явно чекаючи мого слова, але я, принаймні зараз, і не думав висловлюватися.

— Ще в неділю увечері ви повідомили Софію про мою пропозицію, Майкле. Це нам зрозуміло і добре відомо. А сьогодні одержали дальші інструкції. Це також нам зрозуміло і відомо. Тому й питаю вас: які інструкції ви дістали?

У начебто приязному тоні мого співрозмовника забриніли ледь вловимі металеві нотки.

— Ви досить довільно будуєте сюжет, Вільяме. Я не одержував ніяких інструкцій.

— У такому разі яка ваша власна відповідь на мою пропозицію? Відповідайте ясно і точно: «так» чи «ні».

— Ні.

— Значить, вам наказано утриматися, — кивнув американець. — Тим краще. Це повертає нас на вихідні позиції. Почнемо все з початку. Отже, ваша згода буде особистою, а не згодою інстанції, яка стоїть за вами.

— Правильно. Якщо буде згода.

Сеймур не відповів і глянув на годинник.

— Грейс наче затримується, — докинув я, теж глянувши на годинник.

— Грейс мусить затриматись, — проказав мій гість. — Перш ніж перейти до гулянки й жінок, ми повинні закінчити деякі справи. Взагалі нам слід поговорити віч-на-віч.

— Думаю, що ці дні ми з вами говоримо майже до отупіння.

— Справді. І все-таки ми ще не порозумілися. До того ж сьогодні увечері справи дещо змінилися. Так що треба поговорити.

— Ну, коли треба… Аби тільки Грейс не затрималася довше, ніж необхідно.

Моя репліка, здавалось, повернула Сеймура до якоїсь забутої думки, бо він несподівано сказав:

— Ви одбили в мене Грейс, Майкле…

— Скорше вона намагалася одбити мене. Я не здивуюсь, коли це діялося за вашим наказом. Безневинна інсценівка, як і бійка, у якій ви врятували мені життя.

— Ви надто далеко заходите у своїх здогадах, — сухо зауважив американець.

— Бачте, Вільяме, ви справний технік, але не намагайтеся мене переконати, що ваша техніка чимось відмінна від звичайної техніки, і не розігруйте дружбу або ревнощі. Усі ваші контакти зі мною вже з початку до кінця були інсценівкою — і Дороті, і оті двоє, глухий і плішивий, і випадкові зустрічі, і вечірка у Тейлорів, і прогулянки, й обіди, і бійка, і кохання Грейс, і ваші дружні почуття.

— Інсценівка має місце, — спокійно підтвердив Сеймур. — Ви самі знаєте, що подібні операції не провадяться без інсценівок. Однак траплялося й таке, що спричинялося не нашими планами, а обставинами і вами самим. Такою була й бійка, про яку ви згадували. І я рискую опинитися в дуже принизливому становищі, почавши вас переконувати, що втрутився у бійку не за акторським завданням, а з людського імпульсу. Таким був, коли хочете, і випадок з Дороті, на яку справді покладалася певна роль. Але вона самовільно порушила інструкції, або, точніше, дозволила собі привласнити головну роль і тільки через те, як самі здогадуєтесь, була усунута від гри. Таким був, нарешті, й випадок з Грейс. Я не заперечував проти вашої дружби з моєю секретаркою, і досі ви цілком мали рацію у своїх припущеннях, тільки цього разу і вона, і ви порушили інструкцію. Ви одбили в мене Грейс, і це удар, якого я не подарував би нікому іншому, крім вас. Я не примушую вас вірити мені, але я поважаю вас як супротивника майже так само, як поважатиму вас і як можливого союзника, і тільки через те терплю деякі речі, а це зовсім незвично для мене.

— Ви дозволили мені дружити з Грейс, однак гніваєтесь, що я одбив її… Тут, мабуть, є певний нюанс, — докинув я, задоволений, що можу ще трохи відкласти головну тему розмови.

— Нюанс цілком очевидний: ви легко переходите від знайомства до зв'язку і від зв'язку до повного гіпнозу. Ви одним махом зруйнували все, що я творив з таким трудом, бо, повірте, зовсім нелегко зробити з жінки щось таке, що виглядало б порядніше за просто жінку… — Він замовк, а потім провадив далі якось примирливо. — Втім, кінець кінцем причина не в вас, а в жінках. І якщо я підтримую цю розмову, то тільки через те, аби ще раз переконати у моєму ставленні до вас, зовсім не службовому. І якщо я хочу переконати вас у цьому, то не для того, аби одержати бодай краплю вдячності, а щоб примусити вас ставитись до моїх слів з тим довір'ям, якого вони заслуговують. Ви говорите про інсценоване врятування вашого життя, але воно справді не було інсценоване, і це просто дрібниця, порівнюючи з фатальною необхідністю рятувати вас зараз.

Американець замовк, вийняв з рота давно згаслий недопалок, кинув його у блюдце, яке правило нам за попільницю, і закурив нову сигарету. Потім відкинувся на своєму стільці і втупив у мене замислений погляд своїх примружених сірих очей:

— Я підозрював, що ви звернетесь по інструкцію до свого Центру, Майкле. І був майже певен, що смисл інструкції буде негативний. І після усіх наших розмов припускав, що останнім вашим словом, за інструкціями чи без них, буде «ні». І тільки через те я також звернувся до моїх інстанцій. І попросив просто лишити вас у спокої. Байдуже, повірите ви мені чи ні, але попросив дати вам спокій. Мовляв, поставимо хрест на справі «Коєв», та й по тому. На жаль, мою пропозицію відхилили. Навіть більше, мені наказано в разі необхідності застосувати жорстокіший варіант. Так що ми з вами стоїмо зараз перед жорстокішим варіантом, хоча й зовсім не з моєї вини.

— Це справді трохи дивно: така амбітна людина, як ви, пропонує мені угоду з повним дефіцитом, — промовив я, пустивши повз вуха останню репліку Сеймура.

— Не трохи, а дуже дивно. І все ж справи стоять саме так. — Він знову замислено подивився на мене і сказав з досадою: — Знаєте, Майкле, я в принципі проти практики ламати людей, і не з моральних міркувань, а тому, що це безглуздо. І мені набридли подібні накази і взагалі усі ці короткозорі втручання начальства, яке нажило собі геморой від сидіння в кабінетах і яке знає життя лише з довідок і досьє. Але що робити: упертість деяких моїх шефів майже рівноцінна вашій власній упертості. Отже, коли ви не вчините добровільно те, що я вам пропоную, вам доведеться вчинити це з примусу.

— Але за яким правом ви або ваші шефи дозволяєте собі розпоряджатися мною?

— За єдиним

1 ... 174 175 176 ... 272
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пан Ніхто», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пан Ніхто"