Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Відьмина служба підтримки, Юлія Богута 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмина служба підтримки, Юлія Богута"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмина служба підтримки" автора Юлія Богута. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 59
Перейти на сторінку:

— Смішно ви міркуєте, пані відьмо. Треба буде навідатися до вас, коли вони протверезіють, підлатати нерви. Може і перехочеться всяку погань убивати... Гарного свята.

— Тихого Хелловіну вам!

Тепло посміхнувшись горгоні, я вийшла з цього проклятого місця і втомлено позіхнула. На годиннику виднілося десять вечора, а в животі, як на зло, бурчало. Мені здавалось, якби я випадково оживила його, він би мене послав триповерховим матюком за те, що я забувала їсти та морила його голодом.

Надворі мрячив дрібний дощ. Холодний вітер продував пальто, і мій ніс, захований під шарфом, бурхливо обурювався такими змінами у погоді. Здавалося, ще вчора я йшла в піджаку, а вже можна було і зимові речі натягувати. Все ж таки погода в Делірії мінялася дуже швидко і жодні синоптики не мали над нею влади. Давався взнаки магічний фон після воєн за територію. І хоч вони закінчилися задовго до мого народження, земля продовжувала все пам'ятати. А ось я забула найголовніше.

Діставши з кишені телефон, набрала знайомий номер і втомлено заплющила очі. По той бік почувся рингтон, від якого мені хотілося провалитися під землю:

«Хочеш, накладу прокляття?

Хочеш, зачаклую плаття?

Хочеш, від похмілля зілля

Я наллю тобі?

Хочеш, дам сто грамів — спати?

Хочеш, отрезвін у хату?

Хочеш, зможеш час літати,

Тільки мізків не придбати...»

— Агов, доню? — прорізався голос через завивання мелорінгу. Святі психи, ця жінка так і не виросла за свої сто тридцять із хвостиком років.

— Привіт, мамо. Зі святом тебе, бажаю більше клієнтів та нормальну музику на дзвінок.

— А чим це тобі не подобається моя реклама? — забурчала вона, під стукіт колб по той бік. Пролунав тріск і крик кішки, якій, мабуть, прилетіло по хвосту. — Сама, між іншим, писала!

— Завиванням, мам. Завиванням. Ти ж усіх клієнтів налякаєш.

— Та ну тебе, мала. Краще скажи мені, чи захомутала вже якогось красеня серед клієнтів? — гуркіт змінився тишею і я тільки похитала головою на її фанатичне бажання знайти мені когось. — У такої красуні обов'язково має бути гарний чоловік.

— Яких клієнтів, мам? Останній, мало не спалив мені пів кабінету в пориві пристрасті. Не вигадуй. Мені пора. Веселого Хелловіну тобі.

— Ти все ж таки придивися там...

Скинувши виклик, засмучено витерла ніс і закуталася в шарф сильніше. Ця жінка ніколи не подорослішає. Вічна дитина. І в кого я вдалася такою розсудливою та спокійною? Хотілося б вірити, що у батька, але він давно втік ще до мого народження.

 

1 ... 17 18 19 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмина служба підтримки, Юлія Богута», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмина служба підтримки, Юлія Богута"