Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Моя Капризуля, Олена Арматіна 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя Капризуля, Олена Арматіна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя Капризуля" автора Олена Арматіна. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 69
Перейти на сторінку:

- Щооооооо?!!!

- Та й сам навколо вас немов лис кружляє. Я б теж не встояла.

- Хана! Ти з глузду з'їхала?! Нічого він мені не сподобався! І не приплітай сюди бідну тварину!

- Лиса?

- Ага, "лиса", - відповіла, і стрепенулася - та дівчина відверто насміхається наді мною! Я зараз зітру з її обличчя цю підступну усмішку - і запустила в неї подушкою. - Сама подумай... Як він може мені сподобатися, якщо в мене є чоловік?

- Та який же він чоловік?

Я навіть закашлялася від такого нахабства.

- Хано, ти не знаєш, про що говориш, - втомлено промовила і подивилася на сина.

- Я не розуміюся на ваших земних законах, але за нашими, ісідіанськими, він вам ніхто.

Я здригнулася - Хана навіть не підозрювала, як боляче мені зробила. Адже не знаю, як за ісідіанськими, але за земними законами Деніел мені точно не чоловік. Демісон мені дуже навіть доступно все пояснив.

- Припини, - тихо попросила.

- Ну, ні вже. Я вам усе скажу.  А потім можете мене і прогнати, і... подушкою огріти. Так думаю не тільки я, а кожен ісідіанець підтвердить, що я права. Так ось, Аліму він не батько - це і дурневі зрозуміло, і не потрібно мені казки розповідати. Та й вам він не чоловік зовсім.

- Хана, якщо ти про секс...

- Ні, я не про секс. Із цим самі розбирайтеся. Я про те, що ваш чоловік не подумав закріпити ваш союз у місці Сили. А отже, для всіх ісідіанців ви - вільна жінка.

- Дурниці.

- Нічого не дурниці. До того ж, він не гідний вас.

- Хана, я не хочу про це говорити...

Деніела, можливо, вже немає в живих, а ми йому кісточки полощемо.

- А я - хочу. Ось що він подарував вам з нагоди народження сина?

Я покосилася на дівчину. А що він міг мені подарувати, крім ночі кохання? І то, не відразу ж після народження дитини? Землі, на яких живуть земляни, порожні й неродючі. У нас серйозні проблеми з їжею, одягом та іншими благами.  

- Та він навіть лікаря нормального до вас не приставив. Якби пані Суомі не відправила мене до вас...

- Що? Суомі? Так ти тут...

Хана зрозуміла, що бовкнула зайвого і тепер дивилася на мене виряченими очима.

- Аааа, була-не-була. Так, мене відправила до вас Суомі. Ну і що? Її теж можна зрозуміти - вона вас любить і турбується.

- І ти збиралася мені про це сказати?

- Коли-небудь - можливо. Усе життя ж не зможу мовчати. Так я ж не про це... З доктором усе зрозуміло. З подарунками - теж. До того ж, він безсовісно користується літаючими островами, які подаровані саме вам і Аліму.

- Мій чоловік вважає... І я вважаю, що ці острови належать усім землянам.

- Нісенітниця. Ніхто з правителів Ісіди з цим не погодиться, та й на вас будуть косо дивитися. - На мій питальний погляд тут же поспішила пояснити: - До подарунків треба ставитися з повагою, а не відмовлятися від них на догоду чоловікові. А тепер ще ось це...

- Що - ось це?

- Ну як, що? Він же віддав вас самандарцям. Хто при здоровому глузді віддасть свою жінку і сина? Цього вже точно йому не пробачать. А за право виховувати нашого Аліма тепер найкращі ісідіанці будуть на турнірі битися.

- Чому битимуться?

- Та тому що він - перший і землянин, і ісідіанець. І коли виросте, зможе стати правителем вашого народу.

Вона з такою поблажливістю подивилася на мене, ніби я прописних істин не знала. Потім, з відвертим захопленням подивилася на Аліма.

- Мій маленький принц, - погладила його по носику. - Ти ж не забудеш свою няню Хану, коли підростеш?

І замовкла.

І я мовчала. А що сказати - зізнатися, що її слова мені зовсім не здаються логічними? А навіть, скоріше - абсурдними? Я тихенько зітхнула, вирішивши зам'яти цю тему.

- Ви не зрозуміли, так?  - здогадалася Хана. - Кожен народ, що живе на Ісіді, має свої звичаї та закони. Але всі ісідіанці підкоряються і загальним для всіх законам. Сама Ісида за цим слідкує і карає  тих, хто не поважає її Силу. Ви, земляне, бідуєте тому, що не визнаєте Ісиду.  але звинувачуєте у своїх негараздах нас. ісідіанців.  Кожен повелитель відповідає за свій народ і його добробут, а також разом з іншими повелителями дбає, щоб на Ісіді панував мир. Ось вони й зацікавлені в тому, щоб правильно виховати майбутнього вождя землян, виховати його справжнім ісідіанцем, а не войовничим варваром. Щоб народ, який він очолить, не став загрозою нашому світу.

- Та з чого ви всі вирішили раптом, що саме мій хлопчик стане новим вождем?

- Добре. що хоч про "варварів" не сперечаєшся. Ну а хто ж? Він перший землянин-ісідіанець, якого Ісіда благословила особливою Силою.

Ось тут уже я, м'яко кажучи, здивувалася.

- Якою такою силою?

- Як, якою? От я й кажу - ви варвари, ви навіть великий дар дитинці не оцінили. Він же вміє обертатися драконом! Прямо як наші далекі предки!

Драконом?!!!  З глузду можна з'їхати. Те, що Демісон, а можливо, в глибині душі й Деніел вважали потворністю, корінні ісідіанці вважають благословенням! А що? Мені такий варіант подобається набагато більше. І тим більше, якщо це "благословення" зможе захистити мого малюка - то я тільки "за". Що там передбачено? Турнір? Нехай буде турнір...

Так, стоп. А що щодо матері майбутнього вождя? Їй яка доля уготована?

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 17 18 19 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя Капризуля, Олена Арматіна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя Капризуля, Олена Арматіна"