Читати книгу - ""Ритм твоїх слів", Стася"

Катерина, хоч і поверталася до своєї звичної рутини, не могла позбутися думок про ніч, яка змінила її. Вона сиділа за своїм робочим столом, у зручному, але знайомому та безпомилково нудному оточенні. Офіс, планування, графіки, цифри — все, як завжди. Але те, що сталося кілька днів тому, не давало їй спокою.

І що найбільше її дивувало — це не лише самі події, а й її реакція на них. Вона була такою вольовою, зібраною, завжди контролюючою кожен аспект свого життя. А тут, після всього того, що трапилося з Олексієм, вона відчула, як її звичний світ похитнувся. Той вечір був незвичним. І найгірше — вона не могла навіть подякувати йому або попрощатися.

Їй було неприємно, що вона не змогла навіть попросити його номер чи обмінятись контактами. Просто опинилася в ситуації, де не могла нічого змінити.

Але що робити? Знову повернутися до безтурботного і передбачуваного життя чи знайти спосіб знову повернути відчуття живості, яке прийшло з ним? Вона вирішила, що зміни має почати з малого. Почала робити невеликі кроки, які могли б привести до чогось більшого.

І саме цього ранку, під час перерви на каву, вона вирішила, що буде діяти. Вона не збиралася чекати дзвінка чи повідомлення, а натомість вирушила у ті місця, де вони були того вечора.