Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Краще сидіти вдома... 📚 - Українською

Читати книгу - "Краще сидіти вдома..."

288
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Краще сидіти вдома..." автора Аліна Миколаївна Болото. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:
просвистів Тайфун. Абукраб примружив двоє очей:

— Стати абукрабиком, навіть простим, велике щастя: не кожен може його удостоїтися! Але я милостивий і дозволю тобі замінити в строю збитого абукрабика. Дякуй фортуні, що ти з’явився до нас не патрульним і зможеш отримати на рівні з усіма свою тижневу порцію ультуни!

— Я патрульний! — заперечив Тайфун і порозовів. Абукраб презирливо махнув клешнею:

— Дурниці. Жоден патрульний не віддасть свій вахтовий жетон істоті з Незнайомого світу! Ти не валявся б зараз під стіною і не міняв би кольори, як зіпсований думі-2, жетон уберіг би тебе від мого впливу.

Тайфун здійнявся над підлогою й зібрав щупальця в пучок, але Абукраб загрозливо розкрив клішні:

— У тебе вистачить агресивності, щоб зайняти місце начальника каравану, мені потрібно багато ультуни!..

— Я патрульний, — відповів Тайфун.

Абукраб підстрибнув, тупнув ногами:

— Якщо ти патрульний, то й отримаєш усе, що належить патрульному!

З прорізів, що несподівано відкрилися в стіні, вискочили абукрабики й заметушилися, розтягуючи мішок. Тайфун подивився на мішок п’ятим і сьомим очима, одним на Абукраба й одним на мене.

— Затримуючи на Роїні істоту з Незнайомого світу, — сказав він Абукрабу, — ти піддаєш себе серйозній небезпеці. Наслідки непередбачувані.


Тайфун

Судячи з того, що цей тип не боявся Васьчиного лементу й володів чудовим ро-захистом, він був прекрасно знайомий з нашим братом. На волі я б із задоволенням поговорив з ним про переваги тактики ближнього бою, однак, на жаль, це було неможливо. Я обмежився усним нагадуванням про незаконність Свєтчиного перебування на Роїні й уявним зверненням до начальства нашої патрульної бази.


Світлана Дудар

Коли абукрабики потягли Тайфуна, я швиденько піймала Васька, засунула його до себе під куртку й застебнула «блискавку». Проходячи крізь ореол, кіт пчихнув (можливо, ультуновий Васько все-таки злегка відрізнявся від земного). Після цього я підійшла до замисленого Абукраба й запитала:

— Абукрабе, нічого, якщо я злегка підірву Роїну?

Абукраб витріщив очі так, що вони ледве не відірвалися від своїх стеблинок, і нічого не відповів.

— У нас, у Незнайомому світі, прийнято час від часу підривати невеликі планети. Ти не заперечуєш? Я хочу побудувати собі з уламків Роїни астероїд, де можна було б проводити літні канікули.

— Я відправлю тебе додому негайно! — відразу пообіцяв Абукраб.

— А Тайфуна?


Тайфун

Усе, що хотів, я вже дізнався, але, на жаль, не міг своїми знаннями поділитися з колегами. Наші досвіди з використання телепатії в космозв’язку поки не увінчалися успіхом, а шкода. Я уявив собі кольори нашого диспетчера, головного диспетчера бази, якби він почув новину… Гаразд, не варто витрачати час на порожні мрії! Сам винен.

Цього разу довго перебувати в обмеженому просторі не довелося: абукрабики витрусили мене з мішка в якийсь люк, що відразу зачинився над моєю головою. Падати на підлогу не хотілося, і я завис у повітрі й трохи оглядівся.

Спочатку було темнувато, але потім очі звикли, і я виявив, що перебуваю усередині великого циліндра, саме над головою десятилапа із планети Зеакс. Десятилап принюхався й розвернув згорнутий кільцем хвіст. Хвости в цих звіряток усипані шипами й легко трощать навіть важкі скафандри. Я здійнявся вище, вперся спиною в люк і вирішив зусібіч обміркувати нашу зустріч.

Однак десятилап попався нервовий, не витримав вигляду моїх щупалець і заревів від голоду (знамените-таки в нього ревіння!). Тоді я теж став десятилапом й упав зверху звірові на спину.


Світлана Дудар

Тут залунало таке ревіння, що Васько сховав морду й тихо загарчав у мене під курткою, ніби побачив собаку. Одного разу я вже чула таке ревіння…

— Хочеш подивитися на свого Тайфуна? — прошипів Абукраб.

Він привів мене до «барабана» у коридорі, навколо якого скупчилися абукрабики. Вони витріщали очі на абсолютно непрозорі стінки «барабана» і збуджено клацали клішнями. Абукраб теж клацнув верхньою клішнею, і «барабан» раптом перетворився в освітлений акваріум. Там, у середині, зчепилися в смертельному поєдинку дві багатоногі істоти, схожі на скорпіонів. Два наїжачені шипами хвости зі страшною силою били в стінки акваріума, так що тремтіла підлога під ногами. Дві пащі рвали ворога, потужні щелепи трощили панцири, відкушували лапи, ламали шипи.

Мені стало зле. Зате Абукраб трьома очима впився в бійку. Невже одне із цих страховиськ Тайфун? Не може бути!

— Тайфун!

І раптом одне із чудовиськ повернуло свою рогату морду до мене!

— Йди, Свєтко, — по-восьминожому свиснув Тайфун і знову вдарив ворога хвостом.

Я позадкувала (на очі навернулися сльози, затуманюючи все навкруги), потім швидко пішла назад до зали.

— Поверніть її, — прошипів Абукраб, не відриваючись від видовища.

Два абукрабики знехотя рушили за мною. Я побігла, вони теж. Вони тупотіли все ближче й ближче, і мені страшенно схотілося закричати: «Мамо!», але я не встигла, бо мене раптом підкинуло в повітря й понесло з такою швидкістю, що абукрабики відразу відстали!

Але тут коридор скінчився, і я влетіла до зали ультуни. Далі шляху не було.

Я розуміла, що десь у стінках

1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Краще сидіти вдома...», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Краще сидіти вдома..."