Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

ображає: Хто від ревнощів страждає, Той про чемність забува. Чий, підступнице лукава, Ти портрет тримаєш? Чий? Хто, скажи, обранець твій? Ні! Мовчи! Це ваша справа, — З мене ж досить і того, Що на власні бачу очі, Навіть слухати не хочу Звуків імені його!

Фенікс

Самохіть дала тобі Право я себе любити, А не кривдити й ганьбити.

Мулей

Я не прагнув, далебі, Скривдити тебе словами: Знає небо лиш одне, Як мій стан гнітить мене І доводить до нестями. Я кохаю з давніх пір І схиляюся в пошані, Тільки, стриманий в коханні, Проти ревнощів, повір, Я безсилий.

Фенікс

Завинив Ти переді мною дуже, Але я не хочу, друже, Спричиняти марний гнів І незлагоди причини Поясню у двох словах.

Мулей

Справді?

Фенікс

Справді.

Мулей

О Аллах, Дякую за ці новини!

Фенікс

Свій портрет мені прислав…

Мулей