Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"

Довелося вибачатися, вести його до підвалу, розповідати про сортування за роками і за алфавітом. Проклятий був набагато зацікавленіший у навчанні, ніж Джамон, тому Міка не нарікала.

Залишила його розбиратися, повернулася в кабінет.

Справи, справи…

За кілька годин вона схаменулась: черга майже добігла кінця, а заступник як у воду канув. З нетерпінням вислухала останніх людей, схопила записи, клацнула замком…

Архів виявився замкнений. Ні ключа, ні Райла, ні хоч якихось свідків.

«Позаплановий вихідний? Чи шукати лом?» – міркувала Міка, підходячи до конторки адміністратора, на якій красувалося звичне цеберко з-під півоній, зайняте новими квітами.

– На третьому таємні збори, – пошепки сказав чиновник, визирнувши з-за оберемка гортензій, що пахли на весь перший поверх. – Пан губернатор, Мавк, Брікк, Терн, Рект і Лейк. Мене попередили, щоб вам ані слова.

«І це чудова причина мене просвітити», – посміхнулася Міка.

Все-таки в магістраті «пані доглядачка» вже стала своєю. Час насолодитися крихітною перемогою над стереотипами.