Читати книгу - "ПІдмІна ПринципІв, Vladimir L"

Конструювання реальності через гасла і кліше
Новояз активно використовує гасла — короткі, емоційно заряджені фрази, які заміняють собою складні поняття і вимикають мислення. Гасло не потребує доказів — його сприймають як очевидну істину.

Приклади новоязних гасел:

• «Стабільність — понад усе»
• «Ми — за традиційні цінності»
• «Працюємо на благо майбутнього»
• «Цифрова трансформація суспільства»

Всі ці формули звучать позитивно, але вони не говорять нічого конкретного. Натомість вони дозволяють вбудувати людину в потрібний фрейм, мобілізувати або придушити критику. Вони заповнюють простір мислення, витісняючи конкретику і сумнів.

Евфемізми: обман через м’якість
Одне з ключових знарядь новоязу — евфемізація. Це спосіб приховати неприємну правду під «ввічливим» словом. Так мова очищається від тривожних, сильних або етично заряджених висловлювань — і разом з цим від почуття моральної відповідальності.

Приклади:

• «Колатеральні втрати» замість «гибель мирних жителів»
• «Негативний приріст населення» замість «вимирання»
• «Формування альтернативних точок зору» замість «цензура»

Евфемізми не просто пом’якшують реальність — вони створюють іншу реальність, в якій зло не виглядає злом, а біль — не здається болем.

Вплив на колективне мислення і поведінку
Коли новояз стає нормою, він перепрограмовує суспільну свідомість.
Люди перестають ставити питання, бо в словах вже «все зрозуміло».
Критика замінюється конформізмом, а мислення — повторенням.
Саме так мова перестає бути засобом вираження думки, а стає інструментом її обмеження.
Це особливо видно в ситуаціях, коли суспільство починає сприймати:
• примушення як «турботу»,
• контроль як «стабільність»,
• байдужість як «терпимість»,
• бідність як «скромний спосіб життя».

Таким чином, ціннісні орієнтири стираються та переписуються, не через силу — а через слова.

Висновок: новояз — це не мова майбутнього, а значною мірою відмова від мислення
Коли мова перестає бути точною, втрачається здатність відрізняти правдиве від хибного, цінне від вигідного, справедливе від зручного. Новояз — це не просто форма мовлення, це форма контролю над мисленням, яка діє повільно, але глибоко.
Щоб зберегти свободу думки, людина повинна зберігати увагу до слів, уточнювати значення, не приймати сліпо зручні формули і — що особливо важливо — вміти мислити поза шаблонами.

3.5. Роль ЗМІ, бюрократії, освіти в трансформації словника і, відповідно, — мислення
Мова не існує в вакуумі. Вона формується та закріплюється соціальними інститутами, які не тільки відображають реальність, але й активно її формують. ЗМІ, державні структури та система освіти — це ключові провідники сенсів, через які впроваджується і поширюється підміна понять.
Зміни в мові, закріплені цими інститутами, з часом перестають сприйматися як зміни — вони стають «нормою», природним способом говорити і думати. В результаті трансформується не тільки словник, а й картина світу, доступна людині.

ЗМІ: виробники лексики та фреймів
Сучасні медіа — це фабрика шаблонів, де мова стає інструментом швидкої передачі емоцій, настроїв та «правильних» інтерпретацій.

• ЗМІ вводять в обіг нові вирази, які швидко стають стійкими — чи то «гібридна загроза», «партнерські цінності», «популізм» чи «фейк-ньюс».
• Вони встановлюють домінуючі фрейми, через які подають новини: «криза», «стабільність», «загроза», «перемога» — і кожне з цих слів фарбує подію.
• Через повторення ЗМІ перетворюють випадкові формулювання в стійкі асоціації — і мова, насичена підміненими поняттями, стає звичною.

Приклад:
Вирази на зразок «агресивна меншість», «колективний Захід», «інформаційний тероризм» — це не просто фрази, а фрейми, в яких уже вбудовано судження. Вони не інформують, а формують емоційну реакцію.
Чим більше повторюється спотворена формулювання, тим швидше вона заміняє собою осмислення реальності.

Бюрократія: мова обезлюднення та евфемізмів
Бюрократична мова — це окремий світ, в якому слова відриваються від живого сенсу та перетворюються на сухі конструкції, позбавлені емоцій і відповідальності.

• Простих понять замінюють абстракціями: «соціальна одиниця», «об'єкт інформування», «одиниця обліку постраждалих».
• Відповідальність розмивається через пасивні формулювання: «було допущено», «мала місце нестандартна ситуація», «сталася порушення протоколу».
• Людські дії описуються як технічні процеси, а реальність — як сукупність процедур.

Приклад:
Замість «людей скоротили» — «проведено захід по оптимізації чисельності персоналу».
Замість «дітей годують погано» — «не відповідає санітарним нормам харчування, встановленим положенням».
Така мова усуває моральну складову, перетворюючи людські ситуації в керовані процедури, де немає ані винних, ані постраждалих — лише «порушення регламенту».

Освіта: канал впровадження “нової норми”
Система освіти — це не лише передача знань, але й закладання базових понять і зв'язків між ними. Саме тут визначається:

• що вважається правильним;
• які слова використовуються для опису світу;
• які теми обговорюються, а які замовчуються;
• які категорії вводяться як само собою зрозумілі.

Якщо в підручниках:

• розвиток пов'язують лише з економічним зростанням,
• історія — з набором героїчних шаблонів,
• критичне мислення — замінюється «правильними відповідями»,
то мова майбутнього покоління вже буде вбудована в певну ідеологічну рамку.

Приклад:
Якщо в шкільних творах за шаблоном пишуть: «Головне — стабільність і єдність народу», то будь-які інші форми опису суспільства — як динамічного, критичного, живого — випадають з допустимого лексикону.
Освіта, особливо у масовій формі, легітимізує підмінені терміни, робить їх частиною «академічної норми», і таким чином скасовує необхідність у сумнівах та альтернативі.