Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Щаслива суперниця 📚 - Українською

Читати книгу - "Щаслива суперниця"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щаслива суперниця" автора Симона Вілар. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 92
Перейти на сторінку:

Сакси слухали мене не менш захоплено, ніж коли я починав співати:

Агов, слухай старий, слухай малий, Розповідь про випадок небувалий, Який зробив зятем короля Невиправного брехуна…

Усі, хто сидів біля вогню, починали посміхатися, й Гіта посміхалася разом із ними. Ах, яка ж чудова в неї була посмішка! Немовби весна, що настала після дощової зими.

А ця зима саме такою і видалася — довга, вогка, з бурхливими вітрами й затяжними дощами зі снігом. І щоразу, коли я намагався заговорити про наші стосунки, леді Гіта давала мені зрозуміти, щоб я не мав жодних надій.

О ні, я не надокучав їй своєю любов’ю. Я брав малу Мілдред на руки, й мені на втіху був навіть нескінченний зимовий дощ, і не викликали зневіри постійні мрячні хмари над фенами.

Та ледь засяяло сонце й зазеленіли луки, надійшла звістка, що з-за моря в Норфолк повернувся Едгар Армстронг…

* * *

Наступного ранку мене не тривожили — вирішили, що відсипляюся по святі. Тому й не надто таїлися з розмовами — тут я й почув, як хтось згадав: от, гляди, й леді Гіті випаде трохи щастя.

Але на балакуна миттю цитькнула Ейвота: вгамуйся, не приведи, Господи, Ральф почує. На що рів Цедрік зуважив:

— Хлопець і без того не сліпий. Бачили, яким він з’явився над ранок?

Мовчання, що було за цим, я міг розцінити як співчутливе. Але чи ж мене обходило їхнє співчуття? Моє серце спливало кров’ю.

Я пригадав, як повелася леді Гіта, коли стало відомо про повернення Едгара. Невже вона й справді сподівалася, що коханець, який залишив її, просто з корабля кинеться в Тауер Вейк? Чи вона забула, що дружиною графа перед Богом і людьми є міледі Бертрада?

А незабаром ми довідалися, що Едгар збирається влаштувати великий ярмарок у Гронвуді й леді Гіту це надихнуло.

— Чудово! Ми чимало заощадимо, якщо вовну цього настригу повеземо не в Норідж чи Ярмут, а в Гронвуд.

Збираючись на торг, вона була надзвичайно пожвавлена й навіть надягла нову блакитну сукню-бліо та стала схожа на знатну нормандку.

Чи пам’ятала вона про мене в ці хвилини, чи помічала взагалі моє існування? Чи бачила розпач у моїх очах? Смію сподіватися, що так. Адже одного разу уважно глянула на мене й раптом кинулася в свої покої, ніби чого налякалась. А до вечора несподівано висловила бажання відвідати обитель Святої Хільди.

— Леді Гіта поїхала побачитися з сестрою Отилією, — пояснила за вечерею балакуча Ейвота. — Але що, запитується, знадобилося міледі від цієї святенниці? Нічого путнього вона не навчить… Хіба що читати свої тужливі літанії.

Леді Гіта повернулася з монастиря тільки наступного дня, спокійна та вмиротворена, й так само вона поводилася на ярмарку в Гронвуді. До покупців зверталася зі звичайною діловою хваткою, в чомусь поступаючись, а іншого разу не погоджуючись. Я погано знався на цих тонкощах, але бачив, що обидві сторони — і моя пані, й ці фламандці — задоволені угодою. Я саме подався по вино, щоб ми могли випити за вдалу угоду, коли зненацька з’явився Едгар.

Буду справедливий — цей сакс у розкішному одязі, з не по-тутешньому смаглявою шкірою та прозоро-синім поглядом, з гордовитою поставою й розворотом пліч справжнього майстра фехтування на важких мечах мав вигляд істинного лорда.

Моя пані трималася з ним люб’язно — та й по всьому. Навіть я з моєю ревнивою підозріливістю не помітив у поведінці обох нічого негожого. І настільки ж стриманою вона залишалася цілий день — із задоволенням обговорювала подробиці вдалої угоди, і навіть я вдостоївся похвали за моторність.

Але вже ввечері, коли ми сиділи вдвох за трапезою, у ній начебто щось зламалося. Плечі леді Гіти похилились, як під непосильним тягарем. Я злякався, що вона впаде, кинувся до неї та підхопив безвольно обм’якле тіло. Господиня Тауер Вейк тремтіла й схлипувала в моїх обіймах, і мені довелося вкласти її в ліжко й гукнути дівчину-служницю.

Тієї ночі я довго лежав без сну. Мені було цілком зрозуміло, що діється з моєю коханою, але від цього розуміння стало так кепсько, як ніколи досі. Коли ж я досяг останніх меж розпачу, двері зарипіли й на на порозі з’явилася леді Гіта — в самій сорочці, боса, з розпущеним сяючим волоссям. Я здивовано дивився, як вона наближається до мого ложа.

— Ральфе, прошу тебе… Обійми мене… Будь зі мною ніжним…

Я не повірив своїм вухам, і тоді вона сама припала до мене. І які ж полум’яні вуста виявилися в холодної Феї Туманів!

Одному Богу відомо, чого мені коштувало не накинутися на неї відразу ж із усією люттю розпаленої пристрасті. Колись у мене було чимало коханок, і всі вони думали, що я лагідний і дбайливий у любові, але як давно я не знав інших жінок, цілком поглинутий своєю любов’ю до леді Гіти!

Обожнювана й бажана — вона сама впала мені в руки, як дозрілий плід, і я поцілунками й пестощами намагався вдихнути життя в її дивно покірне й ослабіле тіло. І ось настав момент, коли її подих почастішав, блаженно опустилися

1 ... 18 19 20 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щаслива суперниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щаслива суперниця"