Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Любов у спадок 📚 - Українською

Читати книгу - "Любов у спадок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Любов у спадок" автора Інна Роміч. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 134
Перейти на сторінку:
блазнював він.

Тепер усі реготали з Еріки. Шотландці взагалі полюбляли подражнити одне одного, це вона знала. Цей народ завжди цінував гарний жарт. Навколо візка миттю зібралася юрба цікавих, яким кортіло послухати, хто переможе в жартівливому змаганні.

У Еріки почала зріти одна думка… Цей нахаба дуже вчасно з'явився! Принаймні, навколо них зібралася купа можливих покупців.

— Приємно мати справу з чемним і шляхетним лицарем, — вона величаво схилила голову, глянула на парубка. — Напевне, твій пишний і неприступний замок неподалік звідси, а сам ти принц, що прибув на бал інкогніто…

— Атож, принц! Городній! Той, що горобців ганяє! — вигукнув хтось у юрбі, і всі радісно загоготіли.

Еріка чудово грала свою роль, зображаючи надуту й поважну особу, так що всі навколо зо сміху аж покотилися.

— Мабуть, я подарую тобі яблуко за твою здогадливість, — милостиво мовила вона. — Розповідатимеш своїм дітям колись, що отримав його з рук самої королеви!

Вона недбало вибрала з купи найбільше гарне яблуко з рожевим боком і простягла юнакові. Юрба вибухнула вітальними вигуками, ніби й справді хлопця нагородила сама її величність.

Молодий шотландець, не відриваючи погляду від Еріки, потягся за яблуком. Вона не встигла відсмикнути руку, й він легко спіймав її. На мить здалося, що вона попалася в сталевий капкан. Шотландець тримав так міцно, що вирватися було неможливо. Її охопило щось схоже на паніку, але зненацька дівчина відчула, що його шорстка й тепла рука стала чомусь надзвичайно ніжною. Начебто величезний звір ласкаво лизнув її язиком… І серце лунко та гаряче вдарилося в груди, ніби важкий церковний дзвін.

Еріка відчула на собі палкий погляд незнайомця, і якоїсь миті їй здалося, що ті бурштинові очі бачать її наскрізь, начебто вона скляна. Кров ударила їй в лице, вона відчайдушно зашарілася й випустила яблуко. Хлопець відпустив її та спритно підхопив його в широку долоню.

— Це й справді королівський дарунок, — сказав він серйозно, і в глибині його світлих очей щось спалахнуло. — Але, може, ми якось удвох розповімо дітям про те, як я його отримав, — тихо, так, що почула тільки дівчина, додав шотландець.

Його очі були водночас лукаві та серйозні, як у ельфа. Із цими словами він встромив міцні зуби в соковитий плід і смачно захрумтів. Еріка відчула, що їй у роті миттю пересохло. Поки вона гарячково придумувала гідну відповідь, хлопець по-змовницьки підморгнув їй і голосно гукнув у юрбу:

— А яблучка дійсно королівські! Ану підходь!

Люд просто повалив до візка, розштовхуючи одне одного та відтискаючи геть шотландця. Еріка тільки встигала відсипати яблука. Коли наступного разу підняла голову, його вже й сліду не було. Зайнята покупцями, вона пожалкувала, що не встигла навіть як слід вилаяти цього вискочку, а той немов крізь землю провалився.

Покупці, приваблені їхнім жартівливим словесним двобоєм, розійшлися. Практично всі несли з собою «королівські» яблучка. Бранвен, якого на самому початку теж відтисли далеко від візка, нарешті й собі зміг підійти. Господи, як добре: брат не чув, що цей невихований горець кинув їй наостанок…

— А ти розумниця, сестричко! — Бран оглядав купу яблук, що значно поменшала. — Відверто кажучи, не очікував. Хоча ти завжди могла заткнути за пояс кожного, коли йшлося про язика.

— Неправда, — огризнулась вона.

— Правда, правда, — посміювався брат. — А хлопець теж нічого собі молодець! Спритно тобі відповідав. Ви з ним, схоже, одного поля ягоди.

— Яблука! Свіжі яблука! — лунко загукала Еріка, щоб заглушити брата.

Їй зовсім не хотілося слухати просторікування Брана про того нахабу. Та вона його, мабуть, ніколи більше в житті й не побачить. Пішов, не попрощався, ну й добре…

— Яблука! — волала дівчина, намагаючись відігнати спогади, які змушували її червоніти. — Купуйте, інакше на Різдво залишитеся без печених яблучок! Печених, із золотавою шкоринкою!

До вечора вони продали все.

* * *

Ранок почався з неприємностей.

— Ні, Еріко, — голос у батька був твердий, мов криця. — Ти туди не підеш.

— Але чому, таточку?! Адже я продала вчора весь наш товар… Чому це Бранвену можна брати участь у змаганнях, а мені не можна? Усі знають, що я стріляю краще за нього.

— До чого ж хвалькувата… — пробурчав Бран, натягаючи кольчугу. — Може, ще й у лицарі тебе посвятити?

Сер Родерік глузливо глянув на обурену доньку, й Еріка зніяковіла від того погляду. Зважаючи на все, батько не збирався піддаватися на її прохання. Може, варто заплакати? Зазвичай це добре діяло.

— Я бачу, Ері, ти збираєшся рюмсати, — ніби прочитав її думки батько. — Не раджу цього робити. Я не зміню свого рішення, а ти вийдеш на люди з величезним червоним носом.

— Ніде не сказано, що в змаганнях зі стрільби беруть участь самі чоловіки! — запально вигукнула Еріка. — Я могла б виграти приз, адже нам так потрібні гроші, а ви пропонуєте мені просто стояти й дивитися. Джоше, навіщо ти тоді вчив мене стріляти, якщо мені нічого не можна!

Джош, який почувався вочевидь дуже ніяково, розвів руками.

— Роде, я вийду на повітря, почекаю там, — пробурмотів він і незграбно втиснув свій тугенький тулубець у вузькі двері.

Сер Родерік нервово закусив губу. В кімнаті зависла напружена мовчанка.

— Моли Бога, щоб тобі справді ніколи не довелося застосовувати своє вміння стріляти, — важко сказав він. — Ну, та збирайся швидше.

1 ... 18 19 20 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любов у спадок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Любов у спадок"